Мабуть треба це проговорити вголос. Бо інформований, значить озброєний.
Наступні дні з фронту можуть прийти дуже погані новини. Звісно, в наших умовах незрозуміло куди вже гірше? Але буде то явно не перемога.
Маєте бути до цього готові. Бо. Ворог зараз значно посилив вплив на українців силами своїх підрозділів ІПСО. Нам розповідають і про скору економічну катастрофу. І про втрати на фронті більші за російські. Про те що Європа вже створює плани завершити війну, віддавши Путіну частину України...
Звісно ворог спекулює на цілком реальних наших проблемах. Але саме - спекулює. Є проблеми. А є питання збереження країни.
Це - я вам кажу, блогер який в опозиції до нинішньої влади був ще до виборів. Я маю до біса претензій до чинної влади, але Україна вища за них за всіх. Так, Україна гетьмана і генерала Скоропадського була кращою за Україну богемного журналіста Петлюри. Але навіть Україна Петлюри була безумовно краща за УРСР. Просто тому, що Україна Петлюри має всі шанси стати Україною гетьмана, а УРСР - мізер.
Треба пам'ятати. Коли на війні питання стоїть між збереженням території і збереженням армії, зберігати треба армію. Бо той хто зберігає територію, втратить і територію, і армію. А той хто зберіг армію - відвоює територію. Поляки у 1920 р. відступали до Варшави, для Москви це дуже погано завершилося. Пам'ятаймо про це.
Я повторю те саме, що казав уже багато разів. Ми виснажуємо ворога. Обороною. Ми примушуємо його кидати в бій всі можливі резерви. Ми примушуємо його наступати і знекровлюватися. Ми воюємо з країною утричи більшою за нас, з повноцінним диктатором при владі. Ми просто не маємо іншої змоги.
Але ми переможемо. Як на Майдані, коли здавалося, що час іде, перемоги нема і все погано. Одного дня настав час коли влада хитнулася - і ми перемогли. Одного дня хитнеться колективний Кремль, і...
Ми дамо їм по руках. Ми на сторіччя прищепимо їм безумовний рефлекс "Проти України - не можна". Все ще буде.
А наразі треба просто не втрачати віру. У ЗСУ. У нас, солдат і командирів нашої країни.
В Україну.
