Компанія «East Europe Petroleum» в центрі скандалу опинилася через неймовірно кипучу діяльність журналіста і (як він каже) кандидата в президенти Дмитра Gnapа (враховуючи їхню любов до банення опонентів, виведено його під цим позивним). Протягом останніх кількох місяців згаданий позивний Gnap влаштував цілу серію перфомансів під Полтавською ОДА через (за його словами) незаконенну видачу спецдозволів на видобуток газу. Компанією, що ніби незаконно отримала 10 спецдозволів, позивний Gnap назвав саме «East Europe Petroleum».
Тема спецдозволів у Полтавській області для позивного Gnap виявилася настільки значною, що він не посоромився похизуватися на фото облитий лайном. Значущою та сама тема виявилася і для інших представників клубу любителів грантів – один з керівників Центру протидії корупції (Шабуніна) такий собі Шалайський, договорився до того, що звинуватив в роботі на Москву учасника АТО. Чому звинуватив? Бо, мовляв, за компанією «East Europe Petroleum» стоїть російський олігарх Павєл Фукс.
І от. Видання «Лівий берег» опублікувало інтерв'ю директора групи «East Europe Petroleum» Марії Мартиненко. Шо ми дізналися з цього інтерв'ю?
Що позивний Gnap і підспівуючий йому Шалайський – брехуни і патякали. Пані Мартиненко чітко каже, що у компанії «EEP» лише два власники, «Надра України» і «Hartlog Limited», при чому ані в перший, ані в другій ніяких ознак російського олігарха Фукса не існує як явища. Віщую заперечення – чи не байдуже що там говорить директор «ЕЕР»? Вона ж особа зацікавлена? Ну так, якщо на деталях бізнесу знатися на рівні Шалайського і їхнього ЦПК (які знаються лише на одному типі бізнесу - пилянні грантів), все так і є. А якщо поспілкуватися з людьми, які крутяться на тих щаблях бізнесу, то відкривається, що там доводиться за слова відповідати. Слово пташкою летить – волом повертається. Фраза кинута директором компанії в інтерв'ю, ризикує повернутися збитком в кілька мільйонів доларів. Саме тому керівники компаній, коли вони не певні - не говорять категорично, а намагаються подати частку правди. Категорична ж заява пані Мартиненко – підстава піймати її на брехні. Тож якщо вона так говорить – значить цілковито готова до звинувачень у відповідь. До звинувачень - не рівня ФБ.
До речі. Відсутність дотичності олігарха Фукса до компаній, що отримували дозволи на видобуток газу на Полтавщині, підтвердила і СБУ. Офіційно.
Пані Мартиненко заперечує й дотичність до компанії екс-міністра Януковича, Едуарда Ставицького. Так, років 10 тому на документах «ЕЕР» були підписи Ставицького – з боку «Надра України». Відтоді – нічого. Жоден суд ніякої дотичності Ставицького до «ЕЕР» не довів. Крапка.
Пані Мартиненко не заперечує, у 2014 р. на компанію «ЕЕР» посипалися звинувачення в корупції. Але. Три роки компанія відстоювала свої інтереси в порядку передбаченому законом – тобто, у судах. Судові процеси тривають і досі. Але. Ніяких підстав, які б перешкоджали компанії працювати надалі, наразі українськими судами НЕ знайдено.
Пані Мартиненко категорично заперечує ніби «ЕЕР» отримала 10 нових спецдозволів видобували газ, про які плачеться позивний Gnap. Насправді компанія проводила зміну діючих ліцензій, необхідність яких виникла за результатами проведеного геологічного аудиту. Знаєте що таке геологічний аудит? Ну от, дали вам ділянку 3х3 км - мовляв, там газ є. А ви найняли геологів, ті провели дослідження і з'ясували що газ справді є – але на 4 км убік. Аби там його видобувати треба міняти ліцензію – бо інакше там видобувати не можна. Зрозуміло?
А чому за ці зміни проголосувала більшість Полтавської облради? Часом не через наказ з Києва? На це питання відповісти зможу навіть я. Якби Київ мав можливість ТАК наказати депутатам різних фракцій – повірте, він уже давно робив би це у Верховній раді. Чого насправді – не спостерігається.
Бо пояснення – просте. Кожна парламентська партія на місцевому рівні уже подає те голосування як власну «перемогу», бо вже зараз «ЕЕР» в бюджет Полтавської області за угодами соціального розвитку регіону сплатив 10 мільйонів гривень.
Що на це відповістять позивний Gnap, разом з примкнувшим до нього Шалайським? Гадаю, знову почнуть апелювали не до закону, а до справедливості. Єдине лихо – справедливість, це матерія індивідуальна. Для мене, наприклад, справедливим було б якби на позивного Gnap компанія «ЕЕР» подала б розкішний позов до суду, виграла б його, і аби за результатами, позивний Gnap відпрацьовував би борги, оббиваючи кувалдою наливки зі злитків на Запорожсталі. Цікаво, Шалайський йому б тоді допоміг би? Частку гранту б відпиляв?
А ще я вважаю справедливо ситуацію, коли Україна збільшує видобуток газу, і ніякі «активісти» пов'язані з бізнесменом Фірташем (наприклад) цьому не заважають. Бо інтереси держави – вищі за інтереси грантоїда.
