Звернув увагу, що після відставки Залужного провладні ЗМІ, вкупі з телемарафоном, перестали повідомляти про втрати територій на тій чи іншій ділянці фронту.
Тобто, весь світ каже про черговий відступ з того чи іншого населеного пункту, водночас телевізор нас запевняє, що все нормально.
Як я розумію, з точки зору влади, після того, як війська очолив Сирський, а в міноборони прийшли громадяни росії, потреба, навіть в дозованому вигляді правдивої інформації, відпала за відсутністю потреби.
Тоді для чого кричати на весь білий світ: "Дайте ще!", якщо у нас всьо харашо?
Хто нам після цього допомагатиме настільки, наскільки це потрібно по-справжньому?
Які аргументи, крім жорсткого примусу, можна навести для вкрай затребуваної мобілізації?
Знову є відчуття, що у владі або невігласи, або зацікавлені в тому, щоби війна продовжувалась якнайдовше, з максимальними втратами найбільш активної частини суспільства.
А інших, після війни, телевізор переконає, що все було зроблено правильно.
19-й рік є яскравим тому підтвердженням.