Цікаво зараз читати російських мілітаріблогерів, які фальшиво виправдовуються: «Усе було за планом, це просто потім підступне НАТО поставило Україні ППО й літаки».
Кретини, вас досі бомблять МіГ-29 із бортовими номерами та в лівреях, які ми бачили до війни!
Ви збили декілька сотень літаків губами очільників свого МО, а вас бомблять пострадянські перехоплювачі, з кустарно переробленими тримачами бомб і необхідністю вбивати координати цілей ще на землі.
А ППО, що не має аналогів, проривають кукурузники з ФАБами.
Тут потрібні психотропи і госпіталізація — вірити в маячню, спостерігаючи на власні очі прильоти Hammer і БпЛА — це діагноз.Не вдалося зірвати мобілізацію, як у Грузії розігнати «точками» і бомбами резервістів.
Не вдалося зірвати стратегічне розгортання — війська із центру й заходу країни вільно перекидали та перекидають.
Були неприємні прильоти на кшталт Яворова, Десни чи полігонів, але загалом сотні тисяч людей перекидають на всі напрямки.
Не вдалося вразити мости через Дніпро, лиман чи карпатські тунелі — західну допомогу, сировину, техніку спокійно переміщують країною.
Не вдалося вразити залізницю: тягові підстанції, маневрений склад, ремонтні потужності.
А ви думали, що СРСР замовляв удари по сортувальних станціях Дрездена тисячами тонн бомб у союзників по Другій світовій, бо міг, але не хотів?
Не вдалося покласти генерацію електрики і тепла. Ні по країні загалом, ні локально в проблемних областях.
Була спроба бити по ОПК — результат на табло: наші далекобійні дрони над Енгельсом і єдиним заводом оптоволокна в Саранську, за багато сотень кілометрів, у Криму знову забивають радари і ЗРК.
Удар по Кривому Рогу — чистий терор, немає цензурних слів для росіян, які пишуть про зустріч офіцерів НАТО в ресторані.
Саме тут, на відстані 70 км до фронту, у найдовшому місті Європи, яке неможливо прикрити ПРО, і вирішили вдень розпити віскі офіцери НАТО. Не в Києві, не на Закарпатті.
Повітряний підрив шрапнельної частини «Іскандера» по ресторану — це військовий злочин. Розліт елементів ураження — до 200 метрів штатно. На будь-якій карті там добре помітний дитячий майданчик поруч. Дев’ять загиблих дітей.
Атака по Києву вночі та вранці 6 квітня — такий самий терор.
Хвиля «Шахедів», якомога ширше, щоб уся агломерація чула й відчувала перехоплення, роботу ППО та мобільних груп. Як і в Дніпрі, і Сумах, і Черкасах, захід з великої висоти в піке. Щоб навіть коли збивали, тисло на психіку й падало на голову.
Залп «Калібрів» з морських носіїв.
Пуски Х-101 з Ту-95 — заводили відразу через кілька областей, щоб уникнути перехоплень авіацією і теж протиснутися якнайширше.Не одночасно — щоб наситити канали ЗРК, прикриватися хибними цілями й перевантажувати можливості наших очей, штабів і ліній зв'язку. А щоб якомога довше тривала атака.
Небагато ракет було, трохи більше від двох десятків — запас усе ж таки постраждав, а треба робити і недоторканний запас, і накопичувати під чергову стратегічну кампанію.
І наприкінці залп балістики — шість «Іскандерів-М», можливо, північнокорейських копій. Щоб вибухи, перехоплення, падіння уламків на місто, пожежі.
Терор полягає не в тому, щоб досягти якоїсь військової мети, а щоб душити страхом. Один загиблий, кілька поранених, уламки на промку й склади, постраждав уже вдруге бізнес-центр — намагаються дістати і зробити боляче економічно, самі розуміючи, що не факт, що удар економічно відіб'ється.
Але основна ціль — це терор. Схиляння до переговорів, бо нічого, крім терору, зробити вже неможливо.
Є чутки, крім заводу оптоволокна, наші «Люті» і «Бобри» прилетіли по одному цікавому об'єкту в Підмосков'ї. І тому й сталася пожежа у штанях у Кремлі. Чекаємо на супутникові фото.
А поки що жодна російська кампанія бомбардувань України не досягла мети, і ця теж не досягне. Бережіть себе: коли ракети ворога в повітрі, потрібно перебувати у сховищах. І розуміти, навіщо Москва розтягує по часу не найбільшу за засобами доставки атаку.
