Тут усе злилося в якийсь пекельний мікс: прокльони й лизоблюдство щодо влади, сокова свідомість, антиамериканізм, пошук чергового винуватця та неодмінно доброго дядечка, який для нас і за нас виконає всю роботу...І ці божевільні шарахання все більше нагадують сцени з "Данко" в інтерпретації Леся Подерв'янського...
За півтора тижні чотири (!!!) рази мудрий нарід діаметрально поміняв своє ставлення до Трампа й Америки тільки тому, що їх до цього стимулював отой Zе, якого ж вони ніби й не навиділи до початку цієї серії маніпуляцій. Усе одно, основним залишиться класичний совковий настрій ворожості й недовіри до західних благодійників - згадайте ставлення українчиків до реального доброчинця Байдена. Хоч тоді, хоч зараз.
Але раптово спалахнула нова зірка - Макрон. До нього дійсно щира повага і вдячність (бо є за що!) Але то в нас із вами, а не в того "мудрого наріду" - їм такі почуття не притаманні. Вони Макрона шельмували й висміювали або ж раптово так само безпідставно починали обожнювати... От зробив пан президент доволі гучну заяву. Французи аналізують, хоча й без надриву. А в нас уже суцільне: долой зрадливе НАТО, дайош європейську безпекову організацію на чолі з Францією і Україною! (Нас туди, до речі, також ніхто не запрошує).
То я вам переповім одну повчальну історію. В 2004 році наша маленька парпламентська делегація проходила стажування в НАТО й мали ми також пару візитів до органів ЄС. І я там під час спілкування запитав у якогось єврокомісара: "А як рухається ідея про створення європейського окремого військового блоку?" На мене довго дивилися здивовано, перепитували один в одного. Аж раптом до когось із присутніх дійшло: "Так це ж позаторік у Франції були вибори!"
Отже, Франція, яка покинула НАТО при Шарлі де Голі, але перебувала в ЄС, перед кожними виборами вдома чи в Європарламент піднімала тему створення власного європейського НАТО. Я застав період цих ініціатив за Ширака. Їх сповідував якийсь час і Саркозі, але потім остаточно повернув країну до Альянсу в 2009 році. Але Оланд і Макрон цю саму ідею так само піднімали на регулярній основі.
Зараз Макрон виголошує дуже привабливі тези й ідеї, але відразу після обрахунку їх вартості й початку стандартних страйків і маніфестацій ідею відкладає. А щодо введення військ країн НАТО в Україну, то краще згадати його ініціативу з лютого 2023 року, коли наше Zе ледь не обпісялося після першої такої пропозиції Макрона. За той час і Франція вже пару разів то активно пропонувала свій контингент, то не менш бурхливо відкидала цю ідею. Недавно Макрон встиг поміняти підхід двічі за один тиждень.
Тому краще менше займатися дурістю, орієнтуватися на весь Альянс і налаогоджувати стосунки із США, без яких ніхто нам не буде по серйозному допомагати. А ще прийшов мені на гадку такий вислів із плодів власного досвіду:
"Не надто прислухайся, якщо тобі щось обіцяють французи, але сам ніколи нічого не обіцяй американцям..."
