Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив кінокритик Сергій Тримбач. Він уточнив, що літератора здолала важка хвороба.
Іван Драч народився в родині робітника радгоспу. Після закінчення Тетіївської середньої школи викладав російську мову й літературу в семирічці села Дзвеняче Тетіївського району. Працював інструктором Тетіївського райкому ЛКСМУ по зоні діяльності МТС. 1955—1958 служив в армії в 16‑му понтонно‑мостовому Верхньоднiпровському полку.«Помер вранці. Значить, не нажився. Був йому 81 рік. Душа великого Поета, кіномитців, Цивільного діяча відлітає від нас … Ще вчора я говорив з дружиною, Марією Михайлівною. Надія залишалася, однак сталося то, що трапилося. Іван Федорович заповів поховати його в рідному селі, Теліженцях (Київська обл). Поруч з могилою Максима, сина», – написав Тримбач.
Від 1958 навчався у Київському університеті. Виключений через творчі та політичні погляди. У вересні 1961 зміг відновитися на заочний відділ. Пізніше, залишивши навчання, став працювати в редакції газети «Літературна Україна». Закінчив Вищі сценарні курси в Москві. Тоді ж написав перші вірші, деякі з них були критичними по відношенню до радянської влади. Член КПРС в 1959-1990 рр.
Творчий шлях розпочав у період «хрущовської відлиги». Дебютував 1961, коли київська «Літературна газета» опублікувала його поему-трагедію «Ніж у сонці».
Член Спілки письменників України з 1962. Учасник урочистостей в Кам’янці-Подільському (25 жовтня 1988) з нагоди відкриття меморіальної дошки на будинку, де народився Микола Бажан.
За радянських часів створив цілі цикли віршів, присвячених Леніну й комуністичній партії, до якої належав. Голова Комітету з присудження щорічної премії Президента України «Українська книжка року».
