Не хочу псувати найвпливовішому лідеру сучасності новину про те що ЗСУ контролюють у Курській області 74 населені пункти, але.
Приходять новини, що на Покровському та Запорізькому напрямку сили ворога ніяк не меншають. Ба-більше, прийшла інформація що окупанти щойно захопили села Лисичанське, Іванівка і Свиридонівка та просунулися у бік Гродівки, Костянтинівки та Невельського.
Ворог рветься до Покровська. А Покровськ, серед іншого, це дорога від Дніпра на Селідове, Курахове і Вугледар.
Ба-більше. Є інформація, що ворог уже концентрує сили в Курській області і невдовзі жорстке рубилово почнеться ще й там.
У зв'язку з цим зазначу таке. Звісно, українці сповна насолодилися ейфорією від того що наша армія ходить по російській території, що полонені російські строчники стояли на колінах перед вояками з тризубами на одностроях, і що російські пропагандисти істерили в прямому ефірі. Але.
Влада мусить розуміти, якщо зараз на Донбасі буде втрачено ще одне місто, розчарування і гіркота що охопить суспільство, всю ейфорію розжене миттю. Курским вояжем владі тоді дорікатимуть.
Бо по результату буде так - ворог буде продовжувати просуватися на Донбасі, і ще ми отримаємо долатковий відкритий фронт, якого раніше не мали.
Я сильно сподіваюся, що я ще чогось не знаю і що все це частини якогось складного плану. Бо якщо ні - справи у нас всіх кислі, і це м'яко сказано. Українці дуже люблять самі опльовувати свої власні успіхи, тож розповіді про те як ми контролювали 74 російські населені пунти вже нікого ніяк не втішать. Цим добряче посмакував колись президент Порошенко - і Зеленський тоді сам захоплено опльовував його успіхи.
Тепер все те саме зжере Зеленський. Я сильно сподіваюся, що я чогось не знаю.
