«В нас було два пакети великого будівництва, сімдесят п’ять «зелених кнопок» замість нардепів, п’ять упаковок кислоти для Юзіка, півсолонки Колі-Мітбола і нескінчена кількість ботів усіх сортів та кольорів. А також – говорячий бобер, корабельна сосна, на 100 відсотків кишеньковий генпрокурор і генератор випадкових звуків замість президента. Не то, щоб це був необхідний запас для того, аби посадити Порошенка, але якщо ти вже узявся до капітуляції й зради країни, то зупинитися важко. Єдине побоювання викликала Юля Володимирівна. Немає нічого безпораднішого, безвідповідальнішого та збоченішого, ніж Юлія Володимирівна. Але я знав, що рано чи пізно ми перейдемо й на цю гидоту…»
Я вчора досить недовгий час перебувала у свідомості (сподіваюсь, що не він), але встигла таки побачити отой граційний (як на поважний вік пані) стрибок нашої газової бабусі з її білих компресійних панталонів у ядуче-зелені.
Нагадаю, що про «державну зраду» у вигляді поставок вугілля з українських підприємств плаксиво тягне саме та людина, яка свого часу активно доклалася до знищення нашої Армії. До розпродажу її за безцінь, як на дешевому секонді.
Нагадаю, що свого часу цей «павич миру» наполягала на тому, аби «жоден танк не повинен виїхати з казарми, жоден солдат не повинен підняти зброю […] Ніякого воєнного стану і активізації наших військ!» Саме у той час, як російські танки ешелонами валили наш схід.
І сьогодні, підживлювана власними незнищеними амбіціями, ця брехлива істота щось там сичить про державну зраду Порошенку? Я розумію її пекельне бажання відірвати шматок зеленого рейтингу аби наростити хоч трішки свій. Але геть не розумію тих наче нейтральних, хто підгавкує їй.
