Сама ця новина говорить про те, що контакти між високопоставленими представниками американського та російського керівництва існують не лише на рівні міністрів оборони та начальників генеральних штабів. Що між собою розмовляють і представники політичного блоку.
Американське видання впевнене, що головним сенсом консультацій були попередження про наслідки застосування ядерної зброї – очевидно, що у Білому домі могли вирішити, що такий сигнал буде переконливим саме від помічника президента, а не лише тільки від військових керівників. Зважаючи на те, як змінилася поки що "ядерна" риторика російського керівництва, можна вважати, що сигнал був сприйнятим.
Однак не забуватимемо, що для російського керівництва будь-які переговори – ознака слабкості опонента. Коли з Кремлем розмовляють, там вважають, що треба тиснути далі. Тільки сильніше та ефективніше. І у цьому сенсі я продовжую вважати, що переговори Саллівана - зовсім не крок до закінчення війни, а пряма дорога до її ескалації. А ось відмова президента США Джозефа Байдена зустрічатися із Володимиром Путіним під час саміту «двадцятки» в Індонезії та зусилля Білого дому щодо недопущення навіть випадкового контакту президентів під час цього саміту – правильний шлях. Коли Путін почувається в ізоляції та бачить, що з ним не хочуть говорити і не піддаються його шантажу, він замислюється про майбутнє.
