Перехід на літній час: головні правила

Українці у 2023 році переходять на літній час у неділю, 26 березня. Стрілки годинника переводять вперед о 03:00 ночі, тобто за літнім часом це буде вже 4:00.

У смартфонах, ноутбуках та інших сучасних гаджетах час переводиться автоматично. В іншому випадку доведеться це робити вручну. Щоб не забути перевести годинник на літній час, можна скористатися кількома порадами:

1. Встановити нагадування у телефоні так, щоб у день переходу на літній час він нагадав, що потрібно перевести годинник на одну годину вперед. Це допоможе не забути про зміну часу.
2. Записати нагадування на листку або в календарі, щоб не забути про переведення годинника на літній час. Рекомендується розмістити нагадування у помітному місці, щоб воно не вислизнуло з уваги.
3. Заздалегідь запланувати свій день, якщо людина знає, що в день переходу на літній час заплановано якісь важливі заходи. Це також допоможе не забути про переведення годинника на годину вперед.
4. Не забути перевести годинник на всіх пристроях: телефоні, комп'ютері, наручних, настінних та годинниках на тумбочці, будильниках тощо. Це допоможе уникнути плутанини та несподіваних сюрпризів.
   • Перехід на літній час традиційно проходить в останню неділю березня.
   • Україна переводить годинники ще з часів УРСР. На початку 1990 років від сезонного переходу спробували відмовитися, але досі невдало.
   • Дослідження показують, що у перші місяці після переходу на літній час на 6% зростає кількість автомобільних аварій.

   Україна у 2023 році переходить на літній час у ніч проти 26 березня — вставати доведеться на годину раніше. Цю систему хотіли скасувати кілька років тому: був навіть зареєстрований відповідний законопроєкт, але його розгляд заморозили. Аналогічну ідею розглядають у Євросоюзі: ухвалення ускладнене тим, що об’єднання охоплює три часові пояси.

   Перехід на літній час традиційно проходить в останню неділю березня. Отже, у 2023 році переведення годинника відбудеться у ніч з 25 на 26 березня о 3:00 — на одну годину вперед.
   

   В Україні система зимового та літнього часу була запроваджена у 1981 році за часів УРСР. На початку 1990-х років від сезонного переходу спробували відмовитися, але у 1992 році його відновили вже з урахуванням порядку обчислення часу, що діє в Європі. Сучасний порядок часового переходу в незалежній Україні був затверджений у 1996 році відповідною постановою Кабінету міністрів.

   Дискурс про скасування переведення часу в Україні триває з 2019 року. Він розпочався після того, як аналогічне питання підняли у Європейському Союзі. Єврокомісія та Європарламент підтримали рішення, але для остаточного затвердження необхідне рішення Європейської Ради, яка його станом на березень-2023 так і не ухвалила. Причина у тому, окремі країни-члени не дійшли спільного рішення, адже територія об’єднання знаходиться у трьох часових поясах.

   Міністерство економіки України у 2020 році заявило, що відстежує ініціативи про зміну порядку обчислення часу в ЄС, щоб визначитися, чи потрібно відмовлятися від переведення годинників в Україні.

   Востаннє обговорення цієї теми відбувалося у 2021 році — Верховна Рада не підтримала законопроєкт №4201 «Про обчислення часу в Україні». У документі йшлося про те, аби залишити Україну на зимовому часі й скасувати перехід на літній. Парламент направив законопроєкт до Комітету з питань економічного розвитку на доопрацювання. Вже у жовтні 2021 року Руслан Стефанчук, який є автором документа, заявив, що народні депутати повернуться до обговорення питання пізніше. Станом на березень-2023 законопроєкт досі на доопрацюванні.

   Стан проходження проєкту закону «Про обчислення часу в Україні» в парламенті. Скріншот: офіційний портал Верховної Ради
   Останнє ґрунтовне дослідження щодо впливу переходу було проведене у 2020 році. Міжнародна команда науковців проаналізувала стан здоров’я понад 150 млн людей зі США та Швеції й виявила чіткий взаємозв’язок між переведенням часу і збільшенням ризиків виникнення серцевих нападів, інсультів, розладів настрою. Також можуть спостерігатися менш серйозні короткочасні проблеми зі здоров’ям, серед яких:
   
   • втома;
   • головний біль;
   • запаморочення;
   • збільшення або втрата апетиту.
   «Дослідження показують, що двічі на рік переведення годинника може мати різні наслідки для здоров’я. З двох, стрибаючи на одну годину вперед [літній час], як правило, є більш руйнівним. Така зміна може порушити наші циркадні ритми — природні 24-годинні цикли організму, що регулюють ключові функції, такі як апетит, настрій і сон. Приміром, менше ранкового світла може знизити рівень гормону серотоніну, який підвищує настрій. І навпаки, вплив світла пізніше ввечері може затримати вироблення мелатоніну, гормону, який допомагає вам заснути», — пояснили у Гарвардській медичній школі.
   

   Також доведено, що порушений сон може призвести до того, що люди стають менш зосередженими. Так, саме у перші місяці після переходу на літній час на 6% зростає кількість автомобільних аварій.

   Поради, як мінімізувати шкоду для організму від професора медицини сну Чарльза Чейслера:

   1. змініть час сну — приблизно за три дні до зміни часу лягайте спати і прокидайтеся на 10-15 хвилин раніше, ніж зазвичай. Вже наступного вечора націлюйтеся на 20-30 хвилин, а на третій день — на 30-45 хвилин;
   2. дрімайте після обіду, якщо є така можливість — якщо ви відчуваєте втому в другій половині дня після початку літнього часу, поспіть 20-30 хвилин. Це допоможе організму відновитися;
   3. протягом першого тижня після зміни часу намагайтеся бути приблизно 15 хвилин на ранковому світлі. Це може допомогти підтримувати ваші циркадні ритми. Витратьте час на читання, письмо або просто відпочинок;
   4. протягом кількох днів після зміни часу відкладіть початок розпорядку дня на годину. Наприклад, якщо ви йдете на ранкову прогулянку о 8:00, зачекайте до 9:00. Поступово скорочуйте час початку на 10 або 15 хвилин; протягом тижня ваш біологічний годинник має бути скинутий на новий час;
   5. скоротіть вживання алкоголю та напоїв з кофеїном на кілька днів до та після зміни часу, оскільки вони можуть порушити ваш сон.