Великі корпорації можуть мати свої служби безпеки (іноді схожі на маленькі армії), свої розвідки, агентів та шпигунів, союзи та союзників, та звісно заклятих ворогів. Але глобальна безпека, це те, що великі корпорації отримують від своїх національних держав(або союзів таких держав) в обмін на податки, робочі місця і внески у виборчі фонди. Жодна корпорація не має загальновійськових армій здатних окуповувати країни та стирати міста до фундаментів. Так були часи коли АТ&Т за допомогою ЦРУ шатало уряди в Латинській Америці. Але ЦРУ то урядова агенція. Та і де та АТ&T зараз? Отож і воно.
Звісно можна вести перепродажну підготовку в політиці, як перекуп на авторинку. Смотрі, братан, ця ластівка коштує великих грошей. Я в неї ввалив півтрильйона доларів і ти мені вже винен. Смотрі, як вона блищить, як вона ричіть. І або ти береш її зараз, або в мене там вже поважні люди вже бажають її купити. В мене зі всіма гарні відносини, телефон вже червоний. Або зараз і так, або до побачення.
На турецькому базарі норм торгуватися починаючи ціну з величезної. Бо це базар.
Десь там зійдемося. Посередині.
Але в політиці посередині не буває. Нам довелося це дізнатися дорогою ціною.
Був час коли адміністрація Обами так задовбала Ізраїль(ну або Ізраїль завдобав адміністрацію Обами, тут несуттєво), що Ізраїль катнув тему, що піде на союз з Китаєм. Багато цікаво є у Ізраїлю для Китаю. Особливо в ВПК. І Обамі довелося дещо відкатуватися.
І тут мова навіть не про нас. В нас ситуація така, що діватися особливо нема куди і маневрувати можна в дуже обмеженому просторі. І хоча намагаємося маневрувати – все одно ситуація складна.
Тут питання, наприклад, про ЄС. Звісно можна сказати європейцям - пацани, я роблю до побачення, забираю війська, а ви тут забезпечуйте свою безпеку, як бажаєте та можете. І не забувайте купувати ЛНГ та мої товари, інакше я введу мита. Бо мені потрібна росія проти Китаю. В чому цінність росії проти Китаю, піде там росія на союз з Трампом, якому жити чотири роки в такому режимі, чи може навіть два, це окремі питання, але давайте уявімо собі, що це не торг, а реальна політика. І Канаді так можна сказати. І багато ще кому, бо є ресурс.
Але в такому випадку, а що заважає ЄС піти на союз з Китаєм? Звісно не військовий, а спочатку торгівельний. Якщо одна країна збирається напарити всім мита та тарифи, то логічною відповіддю в такому випадку всім іншим об’єднатися у союз де мит не буде, аби за рахунок торгівлі всередині союзу компенсувати втрати від мит ззовні. Дуже логічний крок. І що тепер завадить ЄС так зробити? Це ж тепер не вибір між цінностями, а вибір між двома автократами(ну у випадку, якщо запобіжники в США не спрацюють). І китайська автократія виглядає стабільніше.
Та і безпеку від рф Китай може забезпечити дай Боже. Півмільйона китайців на Амурі, знаєте, дуже можуть впливати на бажання кремля пошатати країни Балтії. Заради ринку ЄС і не на таке можна піти Китаю. Бонусом ще питання Тайваню можна вирішити без проблем, ніхто вже втручатися не буде. США сказало що не буде, а ЄС буде не до того. Дуже вигідна для Китаю угода. І для ЄС вигідна виходить.
І тут хтось скаже, що це все торг. Трамп просто всіх прогібає. Якщо все що ми бачимо то торг, то так торгуватися у політиці небезпечно. Бо рано чи пізно хтось може прийняти твою ставку. І доведеться цю ставку прийняти. Ну місяць будуть всі купувати твої заяви, як реальність і якось там торгуватися. А потім ті тарифи доведеться вводити, бо хтось задню не дасть. А тарифи це інфляція і реднеки зададуть питання, а чого за все платимо ми? І доведеться зносити ФРС, і які це наслідки для долара буде мати – велике питання.
Звісно всі кажуть, що ЄС зараз просто займеться власною безпекою, розвине ВПК, створить великі армії і Трамп досягне своїх цілей. А хто сказав, що власну армію ЄС буде вважати ДОСТАТНІМ фактором безпеки. Добрим словом та пістолетом, як відомо, можна досягнути більше ніж просто пістолетом. Союз та велика армія кращі, за просто велику армію. Так виходить ваші торги призводять до того, що ви отримаєте(якщо отримаєте) дуже ненадійного та неефективного союзника проти Китаю у вигляді росії, а втратити можете Європу. А може і вже втратили.
Поміняти ринок ЄС на ринок рф? Реально це вдала політика? Ну звісно там в Вашингтоні видніше. І дивіться, як Венс прогнув Європу, і як Маск підтримує ультраправих. Ну круто. А хто сказав, що ультраправі будуть орієнтуватися на США після виборів? А чого не на Китай?
Я от шо думаю. Мейк Америка грейт егейн ніколи не було. Не робили США грейт ЕГЕЙН. Просто робили грейт. В тому числі і союзами. Навіть з совком проти гілтора і Японії. А потім з Китаєм проти совка. А потім з В’єтнамом та Японією проти Китаю. Просто робили грейт, НАКОПИЧУЮЧИ ресурс. Зовнішній. А тепер виходить вирішили виїхати на власному ресурсі. Але велике питання чи його достатньо. Такого питання не ставлять, поточна адміністрація США походу вважає, що ресурс є. Просто його використовували не дуже вдало.
Але з такими підходами може бути не битва на ресурс США проти ресурсу Китаю. Китай вже має Африку, сильні позиції в своєму регіоні, в принципі має і рф. Тепер проїбуть ЄС та Британію, може проїбуть Тайвань, і тут вже питання до Японії постане. Може вийти так, що посередині ніякого не буде.
Бо це не базар. Тут якщо ти ставиш високу ціну, то люди починають думати про глобальну безпеку глобально. Глобально, розумієте. А ти вже сказав, що ти неоізоляціоніст. І з глобального в тебе тільки мита та тарифи. Ну і долар звісно. Поки ФРС ще стоїть.
Це все звісно ніяка не аналітика, так просто рефлексії. Може бути, може ні. Може Трамп торгується і зараз почне здавати назад. А може це нова політика в руслі нової ідеології. Я просто звик, що окрім ідеології гарний політик ще звертає увагу на економічні довідники, на розміри ринків, на виробничі потужності і всяке таке. Ну може вже і не треба звертати уваги, і все вони там в Вашингтоні порахували вірно.
Вони ж рахували? Рахували?