"Почитав деякі опуси тієї самої Мар’яни і знаєте друзі… стало огидно!" - Олексій Петров

"Почитав деякі опуси тієї самої Мар’яни і знаєте друзі… стало огидно!" - Олексій Петров

Мене особисто зовсім не зачепило те, що депутатка Верховної Ради, тобто представник законодавчої гілки влади, направо та наліво апелює такою фразою як «порохобот». Дивлячись на якісний склад провладної сили, (Іванісов, Яременко, Тищенко, Юрченко і так далі), тобто на тих, хто три роки тому зайшов до сесійної зали, годі і дивуватись.

Мова про інше…

Судячи з написаного, Мар’яна наполегливо відпрацьовує так званий «темник». А саме…

«Зараз згідно з опитуваннями, 93% українців підтримують діяльність президента Володимира Зеленського». (с)

Відверто кажучи, я не знаю де, коли і ким, проводилось те опитування? Чи питали у мешканців Маріуполя, Херсона, Мелітополя, Бердянська, Харкова? А може десь в Бучі чи на вулицях Папасної проходили соцопитування? І які в сраку можуть бути опитування, коли зараз війна йде в повний зріст?! І якщо я вірно зрозумів, коли проводять опитування, то це значит, що хтось вже готується до виборів? Тобто завтра загинуть ще десятки нашіх воїнів, а на Банковій вже живуть рейтингами? Ви там не ох…їли часом, шановні?

Хоча… Якщо Мар’яна так хоче апелювати цифрами та відсотками, я їй допоможу! Дійсно, як найменше 93% українців довіряють… але ЗСУ! Залужному, Шапталі, Миргородському… Дмитру Іваничу, механу з 93-ї. Сашку, снайперу з 95-ї десантно-штурмової. Василю Васильовичу, командиру мінометної батареї з 72-ї. Тетяні Олексіївні, медику з 55-ї… та сотням тисячам других українских воїнів, які зараз своїм життям сплачують ціну за помилки минулого. За ті часи, коли на армію чомусь не вистачало грошей. Коли відверто зривалось фінансування відчизняних ракетних програм. Коли депутати криком кричали, про те, що державне оборонне замовлення майже провалено, але їх не чули, і так далі.

І саме зараз, коли хтось вже проводить опитування довіри до однієї персони, рахуйте приміряє рейтинги (ну Мар’яна же брехати не буде), полковники та генерали змушені віддавати накази тримати село, місто, селище, террікон, посадку… клаптик української землі! Тримати, будь за що! І хлопці тримають. Гинуть під тими їбучими «Солнцепьоками», але тримають. Армія тримає… нація тримає… не озираючись на рейтинги та опитування! У них зараз інші думки! Інші проблеми! Дай Боже, щоби волонтери привезли пікапи та раціі. Безпілотники та турнікети. Щоби теплак не сів та батарея не розрядилася…


Різні люди!

Різні світи!

Різні думки!

Різні потреби!