Що ми маємо з гуся.
Ми маємо некомплект у бойових підрозділах, причому парадокс порягає в тому, що іноді штатка у них заповнена, а людей нема, і таке трапляється.
Маємо необхідність поповнення цих підрозділів.
Як це робиться "по науці".
Мобілізують людей, навчають, поповнюють ними підрозділи. Все. Все просто настільки, що аж невдобно.
Як це робиться у нас.
У нас, як я розумію (бо сам не був присутнім, не чув), поставили армії задачу обходитися наявними ресурсами, а поповнення здійснюється "по краплі в місяць".
Причин тому три:
- відсутність "яєць" у можновладців, щоб нарешті залишити в спокої рейтинги та вологі мрії про вибори и почати нарешті вирішувати питання мобілізації радикально;
- повна відсутність волі у "мирного" народу щодо захисту держави. Тобто, пишатися ЗСУ народ згоден, а воювати ні. Тобто, хай воюють герої, а ми ж не герої, тому в сад;
- причина, яка сприяє першим трьом. Чудова, просто блискуча інформаційна робота противника, яка спрямована на зрив мобілізації. Тут я маю зняти перед ними капелюха, відпрацювали як по нотах: закинули чудові меседжи у дуже благодатний грунт. Спрацювало ідеально - тупорилі пересічні тягають по соцмережах пости про "погані ТЦК" та "командирів - м'ясників". Умочкі, ну просто мяу.
Скажу лише по третьому пункту.
Дорогі пересічні!
Я розумію чудово, що страшно. Що хочеться, щоб пішли воювати хто завгодно, але не ти: діти депутатів, депутати, поліцейські, мами поліцейських, син Зеленського і кішка Порошенка.
Я все це розумію.
Але скажу сувору правду - всі вищезгадані категорії воювати не підуть.
Ну от не підуть. Тому що перпендикуляр і чавунні труби.
І ти, звісно, можеш не піти. Але до них буряти не прийдуть, бо вони втечуть за кордон або перейдуть на службу окупантам.
А до тебе - прийдуть. До тебе особисто. І результат їхнього візиту викличе у тебе масу емоцій, але точно буде не радісним.
Давно вже треба визначитися - ми воюємо, чи ми капітулюємо?
Якщо воюємо - давайте воювати. Якщо капітулюємо - то готуйтеся сідати на пляшки.
В чому полягає проблема того факту, що фахівців відправляють в піхоту.
Так, в першу чергу в тому, що цвяхи намагаються забивати мікроскопом.
Але є і друга, глобальна, яка страшенно шкодить армії.
Проблема в тому, що такі факти нищать весь рекрутинг на корню, повністю, к хєрам, множать його на нуль.
Наприклад, сидить людина вдома і, під впливом рекрутингових заходів, думає обрати собі посаду у війську. Ну. припустимо, у ППО чи у кіберспецах.
Що тепер буде думати ця людина?
Правильно: вона буде думати, що ну вас нахуй з вашою армією, бо я програміст, хочу працювати за фахом, бути корисним, а ви мене відправите програмувати лопату.
Тобто, довіра до рекрутингу після таких пасажів втрачається повністю. Рекрутинг і без цього не був надто ефективним, а тепер його можна взагалі відспівати та поховати. Ну а рекрутерів - у піхоту, бо показники в них низькі, угу.
