За час своєї роботи в прокуратурі я пережила кілька замахів на своє життя і здоров'я, перенесла туберкульоз, працюючи з важкохворим обвинуваченим, зазнала багатьох переслідувань і втрат, але....не стала інвалідом.
Я не знала, що таке вихідні/святкові дні, повноцінна відпустка впродовж багатьох років, перерва на обід, чи, хоча б, п'яти годинний сон на добу!
І не стала інвалідом при такому режимі та способі життя...
І не тільки я. Так працювала, здебільшого, вся вмотивована частина старої прокуратури, не *реформованої* всілякими рябошапками - чумаками та тимчасовими міліцейськими "зайдами", які прийшли нищити все живе й професійне в цій потужній структурі.
Так, серед нас були різні фахівці і люди, мабуть також були фальшиві інваліди, але щоб так безсоромно та ще й під час війни?!!!
Дякуйте тепер Порошенку за "польового" Луценка, при якому з'явилось таке явище як "зарплата в конверті"!
Дякуйте неофіту Зеленському, який на уламках зруйнованого винищив саме поняття моральності, виплодивши систему "інвалідів" не тільки у прокуратурі чи МСЕК, а в кожному сегменті держави.
Понтій Пілат -вигаданий персонаж, прокуратор Риму, то ж я би створила такий собі "Римський штрафбат", куди б точно відправила прокурорських "інвалідів"...
Якщо інвалідність фіктивна - звільнення, суд і змивати соромище кров'ю !
Якщо справжня - дякую і на відпочинок, бо велика зарплата і велика пенсія - це занадто.
Чекаємо, що скаже РНБОУ, якому, мабуть, окрім моральних інвалідів, зайнятись нічим, і чи спростує тезу Президента про відсутність ворогів всередині України.