Я не дуже вірив у зустріч Ентоні Блінкена з Петром Порошенко. Дипломатія все ж таки, це процедура і етикет. В Білому домі чудово знають наскільки бісять Офіс Зеленського всі контакти офіційного Вашингтона з Петром Порошенко. Плюс - нема такої практики як зустрічі з попередніми керівниками держави.
А от зустріч з головами парламентських фракцій - річ типова. В демократичних країнах завжди підтримують контакти не тільки з першими особами, а й з керівниками парламенту - представницького органу народу. А ще з опозицією - бо це завтрашня влада. Команда Петра Порошенка (а саме вона організувала зустріч Держсекретаря США з головами фракцій ВР) це врахувала і зробила так, що протокол був дотриманий. Ще вчора цієї зустрічи в графіку візиту Блінкена не було. А от!
Уміти треба! Це вам не Мендель з окулярами на прес-конференції у Парижі.
Петро Порошенко в ході зустрічі виклав Блінкену стратегічне бачення характеру україно-американського співробітництва та дорожню карту євроатлантичних реформ. Характерно, що зустріч Блінкена і Порошенко відбулася до зустрічі Блінкена і Зеленського - фантазії бракує аби уявити як зараз з пересердя гризуть лікті на Банковій.
Крім зустрічі з головами фракцій, в графіку Держсекретаря США є візит до митрополита Єпіфанія, предстоятеля Православної церкви в Україні. Жест більш ніж промовистий. ПЦУ - це Томос, а Томос - це Порошенко. Свої пріоритети адміністрація Байдена визначає чітко, при цьому не порушуючи дипломатичний етикет.
Розумному - досить, а дурню - не треба.
