Жили поряд два сусіда. Прийшла зима, випав сніг.
Перший сусід вранці вийшов з лопатою розгрібати сніг перед будинком.
Поки розчищав доріжку, подивився, як там справи у сусіда. А у сусіда – вже втоптана доріжка.
На наступний ранок знову випав сніг.
Перший сусід встав на півгодини раніше, взявся за роботу, дивиться – а у сусіда вже доріжка прокладена.
На третій день знову сніг випав. Ще раніше вийшов чоловік наводити порядок … Дивиться – а у сусіда доріжка вже прокладена. Як це так? Коли він встигає?
У той же день зустрілися вони на вулиці, поговорили про те, про се… Тут перший сусід ненароком і питає:
– Послухай, сусід, а коли ти встигаєш доріжку до будинку торувати?
Другий сусід здивувався спочатку, а потім засміявся:
– Так я його ніколи доріжки не топчу – це до мене друзі ходять!