Одна дівчина вирішила замовити сукню у відомого кравця, бо шив він красиво і завжди на совість. Правда, вона вважала, що сукні його занадто дорогі.
А тому, прийшовши в майстерню, насамперед вирішила домовитися про ціну.
– Ви дуже багато берете за свої сукні, – заявила вона.
– Хіба? Я зовсім так не вважаю, – заперечив кравець.
– Ще й як дорого! Самі посудіть – на пошиття сукні для мене буде потрібно не більше двох метрів тканини. Так?
– Так, – погодився той.
– Ну от, якщо до вартості тканини додати вартість ниток, голок і, навіть, ножиці, та все одно вийде, як мінімум, вдвічі дешевше.
Кравець помовчав якусь хвилину, а потім відповів:
– Ну що ж, юна леді, ви мене майже переконали. Настільки, що я навіть згоден взяти з вас половину початкової вартості. Якщо ви наполягаєте, звичайно.
– Звичайно, наполягаю! – зраділа дівчина.
– Домовились. Зараз я зніму необхідні мірки, і через тиждень принесу вам замовлення прямо додому.
Весь тиждень дівчина хвалилася подругам, як дешево вона отримає сукні від відомого кравця. Ті не вірили і захотіли переконатися особисто, що їх не обманюють. У призначений час всі зібралися у неї вдома. Прийшов і кравець, та вручив коробку. Дівчина урочисто зняла кришку і витягла звідти … два метри тканини, пару котушок ниток, голки та ножиці.
У гніві вона кинулася до кравця.
– Як ви посміли мене обдурити?! – скрикнула дівчина.
– Я? Ніякого обману не було, – посміхнувся кравець, – я склав в коробку все те, що було перераховано вами. Якщо ж там, все ж таки, чогось не вистачає, то, можливо, це тому, що ви забули це сплатити.
