В цей непересічний день, коли "один з найвпливовіших лідерів сучасносі" святкує свій день народження, я гадаю ми мусимо привітати всіх його прибічників. Зробити це дуже просто. Берете прибічника ЗЕ. Вітаєте з днем народження "лідера". А потім надсилаєте от цей текст:
"Я розповім Вам про Україну своєї мрії.
Україну, де стріляють лише салюти на весіллях та днях народження.
Україну, де відкрити бізнес можна за годину, отримати закордонний паспорт — за 15 хвилин, а проголосувати на виборах – за одну секунду, в Інтернеті.
Де немає оголошень «Робота в Польщі». А в Польщі є оголошення «Робота в Україні».
Де в молодої сім’ї є один клопіт — обрати квартиру в місті чи заміський будинок.
Де лікарі та вчителі отримують реальну заробітну плату, а корупціонери — реальні строки.
Де недоторканими є Карпатські ліси, а не депутати.
Де бабця отримує гідну пенсію, а не інфаркт від рахунку за комуналку.
Де підставою призначення на посаду є розум, освіта, талант і совість, а не те, що разом хрестили дітей.
Де дороги є, а дурнів — немає.
Це — Україна реальної та здійсненної мрії. Україна найближчого майбутнього.
Україна, в яку повертаються.
Україна, якою ми будемо пишатися та цінувати, а решта — знати і поважати.
Україна, з якої не поїдуть наші діти.
А тепер..........."
А тепер - він скоро рік як президент. З чим і вітаємо всіх його прибічників.
*******
ПРЕЗИДЕНТЕ! ВІДПОЧИНЬ!
Дорогий Санич! Я звертаюся так до тебе не через фамільярність і не з іронією – ти й справді нам обходишся набагато дорожче за свого попередника. А якщо замислитися над тим скільки коштуватиме виправити все що ти уже начудив – твоя дороговизна злітає до небес.
Так от дорогий Санич. Я не здивований тим, що твоя прес-служба терміново позакривала коменти на ваших профілях на Ютуб та Інстаграм – що тобі туди пишуть, я знаю не з чуток. Кажу чесно – я не втямлю, якого лиха ти взагалі попхався у президенти України?! В те що ти зробиш щось більше за Петра Порошенка (типу казарам або військових містечок для військових, не говорячи вже про форму укропіксель або сухпай у вакуум пакетах), не вірять уже навіть твої палкі прибічниці. Вже навіть вони пишуть, що ти президент перехідний і задача твоя «заламати систему попередню» – сам бачив. Те що ламати ти вмієш гарно – важко не помітити. Шкода лишень – обіцяв ти явно не ламати, та й мені президент-ламастер якось ні до чого.
Що корупцію ти побореш – не вірить уже навіть рейтинг «Трансперенсі» - за перший же рік твого президентства Україна провалилася на 2 пункти (не плутай з відсотками та місцями) тоді як за Порошенка піднялася на 7 пунктів. Як дбаєш ти про безпеку своїх громадян можуть розповісти наші вояки у Золотому-4 та біля Богданівки. А як ти поводишся в екстремальних ситуаціях ми побачили коли ти 18 годин летів з Оману, а про те що український літак був збитий – сказати боявся навіть коли висловилися керівники Британії і США.
Очевидно, кращого життя ти українцям не забезпечиш – його взагалі ніхто їм не забезпечить крім них самих, це очевидно. Не забезпечиш ти й умов покращення життя українців – підтвердять ФОПи, шахтарі що лишилися без зарплатень (аби дешеве вугілля з Росії мав твій партнер Коломойський) і енергетики що потрапили під скорочення (аби дешеву електрику з Росії мав твій партнер Коломойський). Уряд призначений тобою, тебе дурить – а ти лишаєш його на місці. В бюджеті минулого року – діра під 100 мільярдів (без мухлювання з грішми Нафтогазу). МВФ – на обрії не видно. Інвестор твоїх закликів просто не приходить слухати.
Санич, ти весело кепкував у Юрмалі про «Україну що нагадує порноактрису готову приймати з будь-якої сторони». Росіяни, що сиділи в залі, реготали від души – що й не дивно. Тепер такою порноактрисою ти відчуваєш себе сам. На Давосі. Після Оману. Після протестів ветеранів. Тощо й тощо.
І от я не можу збагнути – тобі воно треба? Я ніколи не був шанувальником твоїх програм – вибач, не смішать мене дебілкуваті жарти і глузи «нижче пояса». Тим більше – переважно поцуплені в когось, як про рояль на якому ти грав, сам знаєш чим. Але. Ти мав успіх. Тебе любили. Тобі вірили. Ти робив що хотів – і ніхто не мав до тебе претензій. Якщо ти хотів поїхати в Оман – ти їхав в Оман, а не спершу робив селфі в Буковелі, аби потім опинитися на морях. І це ж іще діє інерція економічних здобутків часів Порошенка! Ще не всі твої прибічники переконалися, що дива таки не буде. А годинник клацає. «-21%» рейтингу за кілька місяців – такого в жодного президента України не було. Треба воно тобі?
Так от в День твого народження я бажаю тобі відпочити. Забити на цей невдалий проект з президентством – послати все подалі і подати у відставку. І знову – шоу, сцена, успіх, захоплені шанувальники, Оман – хоч залийся. А президентом хай буде хтось інший – і хай його ненавидять всією країною, незалежно від того байдики він б’є, чи вкалує як проклятий. Хіба не гарно?
Президенте! Відпочинь у відставці! З Днем народження!
