"Про дві реальності, які лежать на поверхні й формують нинішню картину війни" - Степан Гавриш

"Про дві реальності, які лежать на поверхні й формують нинішню картину війни" - Степан Гавриш

При тому, що Путіну щомісяця доводиться замінювати 20-30 тисяч вбитих військових, він не має проблем з мобілізацією. Виплачуючи нечувані бонуси за контракт. В Бєлгороді його ціна в одноразовій виплаті виросла в 31 200 доларів.

ЗСУ відкочується в глибину, фронт тріщить, кришиться, прогризається інтенсивними бойовими атаками, штурмами росіян. Наші командири з «нуля» спостерігають швидкі ротації російських підрозділів рівня батальйону і бригад. Нове поповнення – добре екіпіроване, озброєне і зі свіжою бронетехнікою.

Ми ще оцінимо та опишемо стратегічні й оперативно-тактичні переваги російського Генштабу. І вони не в якомусь критичному пріоритеті живої сили, броні, снарядів і дронів. Вони – в управлінні війною і підтримці створеної Герасимовим наступальної системи, проти якої Генштаб Сирського поки що безсилий.

Щоб якось пояснити нам провали на фронті, масована пропаганда постійно натискує на безнадійність супротиву проти наступу ледве не безмежних ресурсів російської орди. Не дивлячись на величезні, за межами сучасної воєнної теорії, невідновлювальні втрати.

Юрій Бутусов досить обʼєктивно і доказово говорить про дві реальності, які лежать на поверхні й формують нинішню картину війни.

Перше. Росія швидко виснажується, але її ресурси обмежені та не є нескінченними. Путін досяг «максимальної планки» ескалації й на більше не здатен.

Друге. Російська армія має переваги, але не критичні. Іноді вона 1:3, але може бути та 1:9. Зважаючи, що ми в постійній обороні, то подібні співвідношення не є фатальними. Про це свідчать бої супротиву батальйону «Свобода», 3-ї штурмової й бригади «Хартія» та інших.

Ворог не тому взяв Вугледар, Селидовее і найвищу платформу Донбасу – місто Гірник, яке панувало над всіма висотами, що закидав трупами й спаленими танками наші оборонні рубежі. А за причинами іншого порядку, які ховаються у Генштабі, Міноборони й політичних офісах, де ведуть втаємничену планувальну роботу нові та не дуже полководці.

В Росії йде стрімке зростання зарплат. Наприклад, оголошення про роботу пакувальника шоколадних батончиків «Снікерс» передбачає 4100 доларів на місяць, хоча рік назад максимум був 763 долари.

У відповідь президент Зеленський обіцяв смішну тисячу через застосунок «Дія». Готуючись до неминучого – виборів.

Несподівано голова партії «Слуга народу» Шуляк заявила, що державна політика підтримки переселенців повністю провалена. Тому вони повертаються в окупацію. Відповідаючи Омбудсмену, який радіє, що в Україні стає менше переселенців.

Не працюють дві держпрограми – єВідновлення та єОселя. На майбутній рік взагалі не передбачено їх фінансування. В той час, коли окупанти пропонують по 45 тисяч рублів компенсації за 1 кв. метр зруйнованого житла.

Путін вміло веде війну всюди, де може вплинути на просування стратегії агресії. Віддавши управління війною воєнним і створивши велику команду генералів, які вирішили навʼязати Україні неприйнятну для неї форму сухопутної війни піхоти із тисячами порізів невеликих штурмових груп, він зосередився на захисті ідеології незаконної, безпричинної й жорсткої геноцидної війни. Неприховано ставлячи за мету знищення цілого європейського народу.

Попри неймовірно лоскутне, в етнічному і расовому відношенню, російське населення, наявності історичних, релігійних, територіальних внутрішніх конфліктів між регіонами й окремими етносами, йому вдалося і вдається підтримувати досить високий рівень єдності, згуртованості росіян навколо імперської війни.

Для цього він переконує населення на найбільшій світовій території в його особливій окремості, яка виросла в «виняткову» російську цивілізацію.