Пам’ятаєте я колись розповідав, що в Україні відсутня культура фінансування інновацій?
В якості доказу приведу вам статистику до війни.
До початку повномасштабної, загальний обсяг витрат в Україні на дослідження і розробки складав десь в середньому 500 млн дол в рік.
З цих 500 млн, лише 18 млн дол здійснювали компанії сектору промисловості. Ще менше - 1,5 млн дол це сектор сільського господарства. І левову частину витрат здійснювали компанії, які зареєстровані як науково-дослідницькі організації, КБ Луч, КБ Південне, Івченко-прогрес і так далі. Тобто, переважна більшість з яких це підприємства з радянских часів. І якби не вони, то в цьому напрямі була б повна катастрофа.
Для порівняння, американські промислові компаніі витрачають мільярди дол на цей напрям. Лише один Локхід Мартін, наприклад, в середньому 1 млрд в рік тратить на дослідження та розробки!
Якщо говорити про долю підприємств, які здійснювали науково-технічні розробки, то іх було лише 15% від загальної кількості.
І якщо говорити про кількість фахівців, які займались дослідженнями та розробками, то станом на 2022 іх у нас залишилось 52 тис!!! Хоча ще в 2010 іх було 182 тис!!!
І ось ці 52 тис фахівців працювали в наступних секторах:
лише 200 фахівців в С/Г
2100 фахівців в промисловості
І 39000 в науково-дослідних організаціях
І ще 10 тис в освіті.
На жаль, немає статистики розбивки цих по вікових категоріях, але підозрюю, що ситуація там ще сумніша….
Все це офіційні джерела статистики.
А тепер скажіть мені. Невже хтось думає, що після такої деградації в нас магічним чином появиться якась нова зброя і чи нова промислова продукція???
