Отож, науковці Варшавського університету роблять рапорт, одна з тем - як поляки сприймають біженців з України. Rzeczpospolita робить про це текст. Українське видання LIGA.net, на основі їх тексту робить свій. І отут і починається чимало всяких цікавих штук. Щоби написати цей текст для вас, я аналізувала, зокрема, сам рапорт, на який посилаються ЗМІ, тож читайте. А якщо дочитаєте, то теж взнаєте, як багато поляків не погодилися б, аби їх дитина взяла шлюб із українцем/українкою.
Спочатку розберемося з ЛІГа net, які зробили текст українською.
Що вони переписують з польського видання:
“Згідно з останнім опитуванням, потенційні загрози для Польщі з боку українців включають: негативний вплив на ринок праці, негативний вплив на польську економіку/державний бюджет/зростання інфляції та злочинність.
Проти квітня 2022 року значущість для поляків українського націоналізму зменшилася, але водночас частіше згадувалася інакша культура українців, зазначають дослідники”.
Чесно, ці фрази про ринок праці, вплив на економіку, злочинність - нам давно відомі. Їх поширюють в соцмережах боти з рос корінням. Отож, аналізуючи відповіді, беремо під увагу саму думку опитуваних, розуміючи контекст російської пропаганди і що це вона суттєво впливає на такі настрої.
Увага: сприйняття респондентами загроз це одне, а висновок, що українці і справді потенційно несуть загрози на підставі досліджень (як це звучить в українському виданні) - це вже зовсім інше, і цього в дослідженні нема.
В рапорті є питання про загрозу біженців з України та мігрантів. В контексті дослідження - це мігранти з Білорусі.
Чого нема в рапорті: питання по загрозу, яку несуть українці загалом. Тому так узагальнювати - це велика помилка. Але менше з тим, йдемо далі.
Що ж говорять результати самого дослідження? Дослідження ставлення було не одне, їх було два. Одне - в червні 2022 року, а інше - в січні 2023. І рапорт порівнює результати цих досліджень.
В червні 2022 року
Лише 6% поляків на певно (zdecydowanie tak) бачили загрозу для Польщі з боку біженців з України. Лише 15% радше бачили загрозу (raczej tak).
В січні 2023 року
Лише 6% поляків на певно (zdecydowanie tak) бачили загрозу для Польщі з боку біженців для України. Лише 11% радше бачили загрозу (raczej tak).
Тобто за півроку відсоток тих, хто бачить загрозу в біженцях в України - ЗНИЗИВСЯ на 4 пункти.
То в чому ж бачать загрозу:
В червні - найбільшу загрозу бачили в негативному впливі на ринок праці. Ще - негативному впливі на польську економіку і підприємницьку діяльність. Четвертою з найбільших загроз був український націоналізм. Тут варто додати контекст: у Польщі слово націоналізм має негативне забарвлення, його радше асоціюють з радикальним націоналізмом або ж нацизмом.
В січні 2023 український націоналізм з найчастіше згадуваних загроз зникає. Як про це пише ЛІГА net? ”Проти квітня 2022 року значущість для поляків українського націоналізму зменшилася”. Це можна зрозуміти на багато різних способів, але аж ніяк не як зменшення загрози українського націоналізму в Польщі. Цей показник, до речі, є для нас дуже хорошим, особливо зважаючи на історичний контекст.
Що в січні зазначають як можливі загрози 17 % респондентів?
Негативний вплив на ринок праці, польську економіку і підприємницьку діяльність, четвертою найбільш згаданою загрозою стають крадіжки. Теж збільшується кількість людей, які як загрозу зазначають іншу культуру. З’являється теж інша річ - postawa roszczeniowa. Найкраще це можна перекласти як ставлення типу “ви мнє всє далжни”.
http://xn--80afx2i.net/ також передруковує з Rzecz Pospolita коментар голови Об’єднання українців в Польщі (по дорозі неправильно переклавши назву організації,і і спотворивши прізвище пана Мирослава) як підсилення результатів дослідження і навіть виводить його в заголовок. Більше того, видання подає його цитату - як результати досліджень і рапорту, назвавши їх опитуванням.
“Дратує російська мова та "русский мир": у Польщі погіршується ставлення до українців — опитування”
Отож, що не так із цим коментарем (тепер вже переходимо до тексту Rzecz Pospolita).
Подаю коментар, з тексту українську ЗМІ:
"Насамперед нас дратує навколишня іноземна мова, в основному російська, якою говорять біженці. Зрештою, це "ворожа мова", ми втрачаємо уявлення про те, хто вони насправді", – прокоментував виданню Мирослав Скурка, президент Спілки українців у Польщі.
Він додав, що деякі українці привнесли до Польщі пережитки "русского мира" – пристрасть до снобізму, дорогих автомобілів, недотримання заборон на зразок обмеження швидкості, паркування у недозволених місцях"
Представника української нацменшини просять прокоментувати результати рапорту. Тобто представник нацменшини говорить “ми” і я не розумію, кого це “ми” стосується. Чи Пан Мирослав говорить від імені поляків? Чи від імені українців? Зверніть увагу, я не коментую ставлення пана Мирослава. Я кажу, що вибір редакції додати його коментар без пояснення, кого саме стосується це “ми” вносуть більше нерозуміння, ніж пояснення реальності.
І остання річ, на якій акцентують обидва тексти та й люди, які писали рапорт:
¼ опитуваних зазначає, що їх ставлення до біженців змінилося, у 68% - в негативну сторону.
Рапорт, загалом, порівнює зміну ставлення і аналогічні дослідження з червня 2022 і січня 2023. І є одне питання (в рамках дослідження ставлення до біженців з України), яке задали лише раз: в січні 2023. Це було питання, як змінилося ставлення до біженців впродовж останніх 6 місяців. Якраз та частина дослідження, на яку звертають увагу ЗМІ.
Що ми маємо на основі цього питання: 75% опитуваних не змінило свого ставлення до біженців з України. 25% змінило, з них - у 68% воно погіршилося. А ще читаємо, що в 26% - воно покращилося (1% відмовився відповідати на це питання).
На підставі саме цього дослідження науковці Варшавського університету вивели новий ефект/явище - Дисонанс позитивного ставлення (Positive Attitude Dissonance) і зазначають, що цей ефект потребує детальнішого дослідження.
Отож, виходить, що єдині дані з усіх, які не можна порівняти з попередніми дослідженнями - і польське, і українське ЗМІ нам подають як погіршення у ставленні до біженців.
В цьому ж рапорті, в рамках одного і того ж дослідження є і інше питання, на підставі якого можна судити про ставлення поляків до біженців з України, задане двічі. В рамках дослідження Індексу Соціальної Перцепції Мігрантів - біженців з України (SPMI) бачимо:
У червні 2022 дуже негативний індекс (bardzo negatywny SPMI) - лише у 2% респондентів. Негативний (negatywny SPMI) - y 6%. Інші - нейтральний, позитивний, і дуже позитивний індекс.
Тобто лише 8% опитаних ставляться до біженців негативно.
У січні 2023 показники негативного і дуже негативного індексу не змінилися.
Змінилися інші показники, позитивні: якщо у 2022 році 14% ставилося нейтрально, а 42% - дуже позитивно, то в січні 2023 - 12% нейтрально, і 44% - дуже позитивно. Тобто негативне ставлення, за даними цього ж дослідження (SPMI), не погіршилося, а частина респондентів навпаки, почала ставитися дуже позитивно.
А на завершення, для тих, хто дочитав, додам інші цікаві дані з рапорту.
Науковці запитали, як багато респондентів погодилися б, аби їх дитина взяла шлюб із українцем/українкою.
У червні 2022 - лише 10% не погодилися б. У січні 2023 - не поголилося б 11%.
