Зеленський як вогню боїться давати інтерв`ю українським ЗМІ, але його помічники на кшталт Подоляка та Тимошенка із задоволенням пишуть йому методички для іноземних. Проте, найстрашніше не те, що Зеленський ретранслює посили Єрмака - страшне, що він в них вірить!
І коли в нього питають, чому він призначив до ОП посібника Захарченка Олега Татарова, президент відповідає, що дану тему «порушують лише ЗМІ, якими володіє Порошенко». Мовляв, він (Порошенко) фінансує різні видання і не може заспокоїтися, що вже не президент.
Вже півтора роки минуло, як Голобородько розмахує своєю кіношною булавою, а Порошенко все ще сидить у нього кісткою у горлі. Настільки сидить, що наразі він дав команду до кінця року прибрати Венедіктову, якщо та не знайде щось нового на П`ятого президента. І це на тлі того, що в ОГПУ відверто зізнаються: справа Сємочко розвалиться у суді, "нова" команда прокурорши, як і раніше, зачепитися особливо не має за що, а підготовлені свідки дають не ті свідчення, на які сподівалася Венедіктова.
Ще Зеленський у цьому інтерв`ю заявив про шлях до НАТО. На словах перед виборами не те ще заявиш, на ділі ж - мир в очах Путіна, Сивоха, Татаров, Єрмак, Маша Фокіна зі своїм дідом, кишенькове правосуддя, посадка патріотів, постійне порушення презумпції невинуватості та роззброєння армії.
І це на тлі того, що за останній рік відбулось падіння світових позицій України. Воно стало прямим наслідком брехливої кампанії проти "партії війни". У країні, що чинить опір агресії військової наддержави, не може бути "партії війни" за визначенням. Україна не може звільнити окуповані території силовим шляхом. Але її збройні сили здатні сьогодні запобігти просування агресора, зробивши ціну такого просування неприйнятною для російського суспільства.
Таким чином, в Україні існують тільки дві партії: партія опору агресії і партія капітуляції. Напередодні виборів хочу ще раз нагадати: постійне повторення колективним Зєрмаком кремлівської шпаргалки про таку собі "партії війни" на чолі з Порошенко - є зрадою країни, яка бореться з агресором, і націлена на підрив системи її міжнародних союзів, в найтяжчих умовах створених українською дипломатією у 2014-19 роках.
Проте, нічого у них не вийде. Тому що у людей, які п'ять років війни займалися тим, що зображено на першій світлині, кишка тонка обламати того, хто ці п'ять років робив те, що зображено на другій. Останні перемагатимуть навіть у меншості. Поки ж здоров`я Гетьману, якого сьогодні виписали з лікарні.
І останнє. Теля може лежати поруч з левом, але заснути не зможе. Хто лев, а хто теля, здогадайтеся самі.
Що буде, якщо дістати людину з теплої ванни і вилити на неї з десяток відер холодної води з льодом? - Буде Зеленський на інтерв’ю з журнаслістом ББС Стівеном Сакуром у програмі HARDtalk. Короткий аналіз сказаного:
Зеленський вихваляється досягненнями Порошенка і попередньої влади, або нахвалює непрацюючі закони. Він з гордістю розказує про запуск Антикорупційного суду, хоча його створення – це заслуга Порошенка і 8 скликання Ради. Зеленський вихваляється земельною реформою, на яку в монобільшості не стало голосів і без «Євросолідарності» її б не ухвалили. Президент пишається Законом про імпічмент, хоча монобільшість ухвалила таку редакцію, яка стала фактично «мертвим законом». Тому вже в наступному ж реченні Зеленський підтверджує, що імпічмент йому точно не загрожує.
Зеленський знову «бачить мир в очах Путіна». Цього разу він на повному серйозі заявив британському журналісту, що «вірить в мирну угоду з Путіним, завдяки якій Україна поверне окупований Донбас і Крим». Здається, навіть за півтора роки при владі Зеленський так нічого й не зрозумів про очільника Кремля і Україна ще довго буде оговтуватись від його політики замирення.
Зеленський пишається 75 днями «перемир’я». Коли журналіст нагадав про 1400 обстрілів за цей період, які зафіксували ОБСЄ – Верховний Головнокомандувач ЗСУ продовжив наполягати, що це й є ознакою сталого МИРУ.
Зеленський досі намагається переконувати оточуючих, що президент – він, а не Порошенко. При цьому, Порошенко досі винен у всіх бідах і негараздах діючої влади - зокрема, в повному провалі антикорупційної боротьби. Магія.
Зеленський проявив повну зневагу до родин Героїв Небесної Сотні, які вимагають відставку юриста Портнова Олега Татарова з ОПУ. Нагадаємо, Татаров був речником МВС під час Революції Гідності, дискредитував Майдан і всіляко виправдовував режим Януковича та дії Беркуту.
Зеленський каже, що всі олігархи рівні перед законом. Але до одного з них він посилає на таємні зустрічі свого помічника Шефіра, який розпоряджається майном родини президента. Іншому після «Привату» дозволяє й далі красти на енергетичних схемах і захищає від американського правосуддя. А от тільки проти його прямого політичного опонента і лідера опозиції відкривають з півсотні липових кримінальних справ, більшість за заявами юриста Януковича Портнова.
Зеленський дуже нервує, коли хтось згадує обвал його рейтингів і панічно боїться залишитись без народної любові. Він з усіх сил намагається переконати співрозмовника, а в першу чергу себе, що підтримка українців в порівнянні з першим туром виборів президента зовсім не змінилась, а лише наросла.
Ось така вона рівність в розумінні Зеленського. Ну що ж, побажаймо нашому «найвеличнішому» частіше ходити поміж людей.