Коли Кулеба вчора відмінив свій візит до Брюсселю стало ясно, що свято наближається.
І добре, що не поїхав. Краще хай буде біля Зеленського Кулеба, ніж вічне роздратування для американців — Андрій Єрмак.
І я наче його в тусовці не бачив.
Сьогодні випадково попався мені на очі допис однієї влюбльонної у Володимира Олександровича:
- як же жаль, що не може зустрітися ніяк наш президент із Сі Цзіньпінем. Він би його вмовив полюбити Україну.
Ну, ми не із наївних. І розуміємо, що подарунки у 500 мільйонів дядя Джо Байден привіз не Зеленському.
Він привіз їх Україні і народу, який бореться.
Він зробив такого крюка з Варшави не тільки щоб позлити усі кремлівські площадки.
Ви не уявляєте, як там зараз підгорає.
Це знак у тому числі й тим, хто ще не встав у стрій допомоги Україні. Це знак Індії, Індонезії, Південній Африці.
Та купі країн в Латинській Америці, які ще щось там думають про путіна.
Ну і це були вітання дядечкові Сі.
Це після того, як у Білому домі заявили про червоні лінії для Китаю.
Але все було спокійно і зворушливо.
На показ посмішки.
Дядечко обіймає сина.
Я навіть допускаю, що він не казав йому потім за кулісами:
- Вовчику, а поясни-но, чому це Резніков після такого зашквару не пішов у відставку, як було б у нормальній країні?
Я навть допускаю, що добрий дядя Джо не затребував скальпу Татарова чи бороди ІгорьВалєріча Коломойського.
Ні, цей візит для того, щоб показати сімейність наших стосунків.
Щоб на москві захлинався соловйов, що це Байден приїхав до свого васала з інструкціями.
Та ну — не судіть по собі. Їх просто розриває, що до них за інструкціями тепер їздить лише бацька. І фсьо. Насправді лука їде щось випрошувати.
А до нас Байден із подарунками.
Україна зі світом має тепер дуже рівні і родинні відносини.
Незважаючи на постійні намагання владоможців довести союзникам, що тутечки лише невмєняємі корумпанти.
Я надзвичайно задоволений візитом.
Боже, бережи Америку!
Слава Україні!
P.S. Ну і в ОПі знову почали кричати, що це вперше до нас приїздив американський президент.
Ех, які ж вони примітивні.
