Одна з найбільших загадок всесвіту, про яку я точно можу сказати «ну нє шмогла я» - це люди які готові голосувати за Гриценка. Я не розумію, на підставі ЧОГО вони роблять свій вибір? Де там логіка? Я можу теоретично зрозуміти, чому людина обирає «ригів» - ну от за совком вона скучить, або Путіна чекає (так для неї я – ворог, але в своїй ворожості вона цілковито логічна). Я можу зрозуміти чому виборець голосує за Тимошенко – тисячу вона колись йому дала, і за комуналку закликає не платити (типу – все спише). Але чим керуються прибічники Гриценка?
Читання дописів його прибічників – це просто жах. «Гриценко був найкращим міністром оборони»…
Хто? Гриценко? То це він перевзув армію у «Талани» замість старих берців «1000кроків»? То це за нього армія отримала фліски і «укро-піксель»? Це за нього конфлікт між МО (яке вимагало якості) і швейниками (які вимагали аби шити по-старому) сягнув таких меж, що арбітрами запросили команду блогерів – і справа зрушила з мертвого місця? Це за Гриценка армія отримала «кевлар» замість сталевого шолому, гарного виключно аби не забити голову у бліндажі або в БТРі? Це може за Гриценка на заміну старому «баночному» сухпаю прийшов новий – у вакуум-пакетах? Тощо й тощо…
Що взагалі зробив Гриценко, перебуваючи в міністрах МО, за своїми прямими обов’язками – тобто в питаннях обороноздатності країни? Може він наситив армію новим озброєнням? Брехня несамовита, ЗСУ й досі воюють зброєю переважно радянського виробництва, і навіть у ній відчувають нестачу. Не в останню чергу – тому, що в період міністрування Гриценка чималі обсяги зброї з українських частин були продані за кордон.
МО й зараз судиться, аби повернути свої колишні військові містечка та полігони – в тому числі віддані в оренду та відчуджені за міністра Гриценка.
За якими критеріями він – кращий???
«Він військовий і припинить бардак та наведе порядок жорсткою рукою»? Вибачте, а де можна побачити приклад того, як він наводив порядок? Якщо брати його досвід перебування в міністрах МО і припустити, що сам він до оборудок з майном і землею – ніяким боком, лишається визнати – бардак в МО в ті часи був такий, що підлеглі Гриценка розпродавали майно МО, а він на те – ані мур-мур. Гриценко каже, що не має власного бізнесу? А от мій перший начальник на заводі (екс-майор-танкіст) з товаришами по службі, собі бізнес зробили і зараз дивовижно себе почувають. Сотні інших екс-військових – успішні бізнесмени. Так що справа не у військовій освіті, справа у діловому хисті, який або є, або – нема. Це – теж до питання здатності навести порядок залізною рукою.
«Гриценко не замішаний у корупції»? Повертаємося до питання проданої/вітчудженої землі МО та проданої зброї. Я пропоную вам на вибір два варіанти. Або – Гриценко замішаний у всіх цих оборудках, і тоді він такий самий корупціонер, або – що він просто паршивий керівник і організатор, який не може дати ради своїм підлеглим. А значить корупція за нього - буятиме.
«Гриценко перший визначив, що противник України не на Заході а на Сході»? Та нічого подібного. Указ про інтеграцію з НАТО підписав президент Кучма – і зразу (о диво!) здобув у Києві акцію «Повстань Україна». В тому самому руслі діяв президент Ющенко. До чого тут Гриценко?
«Гриценко чесний і принциповий»? Мати Божа! Карколомний аргумент прибічників Гриценка, коли говориш про продану зброю – "він не сам продавав, він розпорядження Камбіну виконував". Ці люди, схоже, самі не розуміють, що змальовують Гриценка просто тупим виконавцем волі керівників. Принциповість – це подати у відставку через незгоду з керівництвом, як це зробив міністр фінансів Пинзеник, доведений до ручки витівками прем’єра Тимошенко. А Гриценко? А він домовлявся на дачі Тимошенко про усунення Ющенка – і сам же побіг Ющенку закладувати прем’єра, коли запахло смаленим. Ще – він дав втекти з Києва севастопольському «Беркуту» - і той зразу з перейшов на бік Москви у Криму. Ще – він обіцяв скласти мандат після прийняття «диктаторських законів» - але не склав. Продовжувати?
Є такий старий анекдот, коли землянин розповідає іншопланетянам особливості різних націй на землі: «Німці – точні. Англійці – дисципліновані. Французи – винахідливі. Американці – підприємливі. Росіяни – просто хороші хлопці».
От у мене враження, що частина наших виборців воліє обирати собі владу не з якихось ділових якостей, а за принципом «аби людина була хороша». Лихо в тому, що «хороших хлопців/дівчат» обирають собі в друзі або в чоловіки/жінки. Коли ми на роботу ідемо нам від керівника треба не «хорошості», а аби забезпечив нам прибуткову роботу.
Бо хороший хлопець – не професія.
Дмитро "Калинчук" Вовнянко
