Коли я намагаюсь відповісти на риторичне питання - а чи мала право слабка людина очолити державу у надскрутний час - розумію, що технічно мала. Бо по їхньому "нє богі горшкі обжигают". А морально - ні. Не мала.
Ви помічали, що нерідко якщо вскочиш у якусь халепу, то до тебе починають чіплятися інші негаразди? Якщо зачепиш автівку, не зробиш ремонт вчасно - то хтось через деякий час додасть тобі на ній пошкоджень. Таксист в'їде в бампер, чи камінь на лобове скло попаде. І одне за одним...
Я до того, що слабкість привертає до себе увагу, і поступово з тобою перестають рахуватись. Хтось пожаліє тебе спочатку, потім подивиться, що ти й не ворушишся в напрямку вирішення своїх проблем - і додасть тобі пригод на голову.
Саме припущення, що Україні, від якої відрізали шмати території, яка має проблеми з навантаженням на медичну систему, яка дійшла до кризи в економіці, енергетиці - а давайте їй ще й мігрантів з Білорусі підкинемо - образливе.
Чесно, мене це дуже ображає. Чи ображає це Зеленського - не помічаю. Бо ця людина скоріше щось зробить в мінус країні, аби догодити комусь. Цей хтось, може, й не очікує, що йому догодять, але бачить таке діло й пожимає плечіма: "а, най буде".
І тепер в слабку людину на чолі, в принципі, не слабкої країни (але для світу ми одне ціле) будуть плювати, підкідувати їй то свої рішення, то ультиматуми, то мігрантів, то крихти від пирога.
Давайте тут ще свалку ядерних відходів всесвітню зробимо, віддамо взагалі весь ліс, пустимо будь кого, й хвостом повиляємо.
Що ж ви, виборці Зе, наробили?
