У Сполучених Штатах продовжується протистояння між адміністрацією президента Джо Байдена та владою штату Техас на чолі з губернатором Грегом Ебботом щодо контролю за ділянкою американсько-мексиканського кордону біля міста Ігл-Пасс та встановленого там колючого дроту.
Той факт, що республіканці в Конгресі саме в цей момент відмовляються від імміграційної реформи, тому що вони радше будуть балотуватися на проблемі кордонів, ніж вирішувати її, говорить багато про те, чому Конгрес не розв'язав ці проблеми, і чому штати зараз (неправильно) самотужки намагаються це зробитиСтівен Владек
Однією з останніх у низці подій навколо кордону став заклик групи активістів приєднуватися до мирного автомобільного конвою під гаслом “Повернімо наш кордон”, який 3 лютого планує провести мітинги у кількох місцях штатів Вірджинія, Техас, Аризона та Каліфорнія, повідомляє Fox News.
Метою зібрань є “пролити світло” на міграційну кризу на південному кордоні й “надіслати повідомлення” лідерам щодо “широко відкритих” кордонів. Організатори конвою стверджують, що жодна окрема особа чи організація не керує ним, натомість конвой зорганізовано “спільними зусиллями”.
Тим часом коментуючи можливий розвиток подій видання New York Magazine зазначає, що за минулих прецедентів протистояння між владою окремих штатів та федеральним урядом, тодішні президенти кілька разів вдавалися до перепідпорядкування національної гвардії штату федеральній владі.
Так, у 1957 році президент Двайт Айзенгауер “федералізував” Національну гвардію штату Арканзас з метою забезпечити безпечний прохід групи з 9 чорношкірих учнів до середньої школи у місті Литл-Рок, яку до того відвідували лише білі учні, і яку було формально десегреговано відповідно до рішення Верховного суду від 1954 року.
Також президент Джон Кеннеді “федералізував” Національну гвардію штату Алабама у 1963 році, щоб сприяти реєстрації чорношкірих студентів для вступу в Університет Алабами.
Президент Байден поки що не робив заяв, чи він піде на такий серйозний крок.
На думку Владека, своїми діями губернатор Еббот “не ігнорує по суті” рішення Верховного суду від 22 січня. Адже це рішення просто скасовує судову заборону суду нижчої інстанції федеральним агентам прибирати колючий дріт, встановлений представниками Техасу вздовж кордону США і Мексики. В рішенні немає заборони Ебботу вдаватися до будь-яких дій.
Зрештою, федералізм не є питанням партійної приналежності – саме тому ті, хто симпатизує діям Техасу в плані запровадження політики, все ж повинні бути більш ніж трохи стривожені тим, що він робить щодо основних конституційних принципів федералізмуСтівен Владек
Однак, справжня проблема у цьому випадку полягає в тому, що Еббот втручається у сферу повноважень федеральної влади в масштабах, небачених від часів справ про десегрегацію 1950-х і 1960-х років. Адже він навмисно перешкоджає діям федеральних агентів в Ігл-Пасс і навколо нього. Наразі це не суперечить рішенню Верховного суду, але водночас такі дії є несумісними з верховенством федерального закону, каже юрист.
Владек також пояснив, що Конституція США надає федеральному уряду повноваження регулювати питання натуралізації, і Верховний суд давно тлумачив це також як повноваження щодо регулювання імміграції та охорони кордонів. Втім, за його словами, Конституція залишає ступінь федеральної залученості до розв'язання цих питань майже повністю на розсуд Конгресу.
Коментуючи ситуацію, Девід Леопольд, юридичний радник організації "Голос Америки", прогресивної імміграційної групи ((не має відношення до міжнародного інформаційного мованика США "Голос Америки"), якого цитує видання The Hill зазначив: "Якщо кожен штат самостійно вирішуватиме, якою є його імміграційна політика, хто в’їжджає, хто не в’їжджає, хто має документи, хто ні, кого висилають, а кого ні, тоді "сполучена" частина Сполучених Штатів втрачає сенс. Оскільки у вас не буде Сполучених Штатів, у вас буде лише 50 різних країн".
Тим часом Конгрес дотепер демонстрував неспроможність запровадити комплексну імміграційну реформу, що історично надавало президентам від обох партій набагато більше контролю над питаннями імміграційної політики, ніж вони мали б за наявності всеохопної реформи. Це своєю чергою традиційно загострювало конфлікти щодо імміграції між республіканськими штатами й демократичними президентами, та навпаки – між демократичними штатами й республіканськими президентами.
“Той факт, що республіканці в Конгресі саме в цей момент відмовляються від імміграційної реформи, тому що вони радше будуть балотуватися на проблемі кордонів, ніж вирішувати її, говорить багато про те, чому Конгрес не розв'язав ці проблеми, і чому штати зараз (неправильно) самотужки намагаються це зробити”, - додав Владек.
Я думаю, що українці можуть дати нам досить добре визначення того, що таке вторгнення прямо заразДевід Леопольд
Водночас на думку експерта, Еббот недоречно використовує конституційне поняття “вторгнення” для виправдання своїх дій всупереч федеральним вимогам, а саму ситуацію зі збільшенням нелегальних перетинів кордону не можна називати “вторгненням”.
З Владеком погодився Девід Леопольд, якого цитує The Hill. "Я думаю, що українці можуть дати нам досить добре визначення того, що таке вторгнення прямо зараз", — сказав він.
Попри це, Еббот має рацію в тому, що рішення Верховного суду не містить конкретних пояснень щодо того, що саме дозволено і заборонено робити, а відтак питання повноважень штату і федеральної влади буде продовжувати поставати досить гостро, підсумовує експерт.
