Похмільна істерика Дмитра Медведєва на захист свого начальника не має жодного сенсу. Заступник голови Радбезу РФ брутально "наїхав" на Зеленського після фрази останнього в інтерв'ю Sky News: "Я справді не розумію, хто ухвалює рішення в Росії". Тобто дав зрозуміти, що Путін для нього ніхто.
Медвєдєв, не добираючи слів, висипався на Зеленського та Україну, вкотре повторивши заїжджену платівку кремля про failed state, "країну 404" і таке інше. Медведєв прагне показати себе "продвінутим" інтелектуалом, однак насправді його поняття в ІТ та інших найсучасніших технологіях сягають не далі, як вміння наших фанаток Арестовича давати собі раду з комп'ютером.
Медведєв насправді дискутує зі штучним інтелектом. Недавно журналісти одного з видань, бажаючи неупередженої відповіді, запитали у чат-бота зі штучним інтелектом ChatGPT, коли закінчиться війна в Україні, і чи повпливатиме на її тяглість смерть Путіна?
Медведєв насправді дискутує зі штучним інтелектом. Недавно журналісти одного з
видань, бажаючи неупередженої відповіді, запитали у чат-бота зі штучним інтелектом ChatGPT, коли закінчиться війна в Україні, і чи повпливатиме на її тяглість смерть Путіна?
"Тривалість конфлікту визначається різними факторами, і дії та рішення окремої особи, навіть такої "могутньої", як президент Росії, є лише одним із багатьох факторів, які можуть
вплинути на хід війни. Важливо зазначити, що війна в Україні є складною проблемою з глибокими історичними, політичними та економічними коренями, і її вирішення, ймовірно,
вимагатиме багатогранного підходу", - такою була відповідь "бога з машини".
Тепер дилема для пересічного обивателя. Кому вірити: казкарям з Банкової чи ChatGPT? Сподіваюся, їхні звивини не випрямляться від цього поєднання іноземних літер...
Іншими словами, — хто б не стояв на чолі Московії з її нинішньою політичною системою, де б
не перебував кагебістський дідуган – у бункері за Уралом чи у "ядерному раю", - на завершення війни це не вплине. Штучний розум раціонально (даруйте за фактичну тавтологію)
визначає, що конфлікт спричинений "історичними, політичними та економічними коренями".
Живий Путін не здатен покласти край цій ініційованій ним же бійні. "Війни розпочинають, коли забажають, а закінчують, — коли можуть", - писав ще Нікколо Макіавеллі. Путін "не може", оскільки таке волюнтаристське рішення означало б його не тільки політичну, але й фізичну смерть у збудованій ним же Росії. І ця путінська Росія залишиться у спадок тим, хто стане наступником "вождя" ("злодєя"?). Не важливо, яким шляхом – палацовим переворотом, "рішенняи політбюро олігархів" чи вироком кримінальних авторитетів на чолі з Пригожиним.
Путін "не може", оскільки таке волюнтаристське рішення означало б його не тільки політичну, але й фізичну смерть у збудованій ним же Росії. І ця путінська Росія залишиться у спадок тим, хто стане наступником "вождя" ("злодєя"?)
Путінська Росія, за іронією долі, усупереч сарказму Медведєва на адресу України, сама стала "країною 404". І якби у штучного інтелекту запитали про причини цієї сумної історії, то він, мабуть, також би вказав на "історичні, політичні та економічні" чинники. Імперська пиха як позлітка на середньовічному невігластві та деградації "народонасєлєнія", "сахарний кремль" як пожива для убогого (і побутово, і морально) обивателя, чиновницька та кримінальна опричнина упродовж років провадили Росію до failed state. То лише позірно видається, що диктатура "на болотах" є всесильною та непохитною. Насправді ж її, мов корозія, роз'їдають внутрішні негаразди, чвари удільних князьків, корупція держапарату, його тупість та лакейство. Будь-який свіжий вітер у затхлому бункері обширом в 1/6 суші гаситься простим методом – наглухо забитою кватиркою, — здебільша вічком у СІЗО чи постгулагівських колоніях.
Зеленський має рацію, кажучи, що у Росії ні з ким говорити. Не тільки про припинення війни, але й "про жізнь". Діалог "цивілізацій" апріорі неможливий через відсутність цивілізованого співрозмовника
Зеленський має рацію, кажучи, що у Росії ні з ким говорити. Не тільки про припинення війни, але й "про жізнь". Діалог "цивілізацій" апріорі неможливий через відсутність цивілізованого співрозмовника. Якщо так триватиме далі, — то проблема перейде у хронічну стадію. Пригожин, до прикладу, гріє думку про "похід у владу" його "підопічних"-зеків з Вагнера. Тоді, аби вести з ними розмову, цивілізований світ має сісти за вивчення "фєні", щонайменше.
Але чи хоче світ, а тим паче Україна, такого діалогу? Звісно, ні. Від недавнього часу міжнародна спільнота зрозуміла просту істину: для розмови з Росією годяться HIMАRS, Leopard-2, Abrams та інше високотехнологічне залізяччя. А з тими, хто залишиться на випаленому цією зброєю терені, розмова буде зовсім іншою.