Отже, наближаються місцеві вибори і Рада ухвалила закон, який передбачає підвищення мінімальної зарплати до 5 тисяч гривень з 1 вересня 2020 року. Зміни до державного бюджету ініціював Зеленський.
Зазначу, що підвищувати мінімальну зарплату потрібно, однак наразі немає жодних економічних підстав для такого зростання.
Економіка падає, відповідно падають і доходи бюджету, діра (дефіцит) бюджету складає рекордні 300 млрд. грн. За даними Рахункової палати, за перше півріччя 2020р. доходи бюджету на понад 38 млрд грн менше, ніж планувалося.
І навіть таке невелике підвищення, коштуватиме бюджету близько 4 млрд грн.
Де брати кошти? Або друкувати або позичати. Тобто це призведе до різкого зростання боргового навантаження, і відсутності можливості в майбутньому підвищувати рівень життя населення.
У нас держборг – $85 млрд і тільки до кінця року Уряду знадобиться 653 млрд грн, щоб профінансувати боргові виплати.
Підвищення зараз - це суттєве навантаження на бізнес, який ударом пандемії відправлений у нокаут.
Таке, «у наказовому порядку», підвищення може призвести до скорочень та, відповідно, до зростання безробіття.
Або знову «в тінь», а це втрата податків навіть вже з існуючої мінімалки у 4,7 тис.
Підставами для зростання мінімалки має бути реальне зростання економіки і підвищення доходів населення.
А економіка зростає, коли приходять інвестиції.
Економісти підрахували, що зростання мінімалки з 4 723 грн до 6 500 грн призведе до примусового вилучення обігових коштів бізнесу у 2020-2021 роках на суму від 5,53 млрд грн (зростання фонду оплати праці та нарахувань на нього) і особливо болісно вдарить по малому і середньому бізнесу, де кількість найнятих працівників нерідко становить чверть, а то й третину персоналу.
І тоді бізнес буде компенсувати випадаючі доходи підвищенням цін, а, це інфляція. Підприємцям доведеться платити більше податків, це підштовхне вгору ціни на товари і послуги. Ланцюгово це може давити на експорт.
Раніше, заступник голови НБУ Дмитро Сологуб заявив, що збільшення розміру мінімальної зарплати може вплинути на інфляцію та рівень безробіття в Україні.
«Майже на 40% збільшується єдиний соціальний внесок, який лягає на плечі роботодавців. З 1 січня виросте розмір єдиного податку (він завжди встановлюється з нового року) - це до 20% від мінімальної зарплати, конкретний відсоток встановлюють місцеві ради. Ну і звичайно, саме підвищення зарплат... В умовах карантину, кризи, спаду виробництва і купівельної спроможності – все це дуже сумно»,- зазначив президент Асоціації приватних роботодавців.
Олексій Блінов (керівник аналітичного відділу "Альфа-банку Україна"), Сергій Ніколайчук (керівник департаменту макроекономічних досліджень ICU) Дарина Марчак (керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління КШЕ), Марія Репко (заступниця виконавчого директора Центру економічної стратегії) і Гліб Вишлінський (виконавчий директор Центру економічної стратегії) проаналізували ефект підвищення в роботі «як популізм ламає економічне відновлення»:
"Зазвичай у світі підвищують мінімальну зарплату, якщо продуктивність праці зростає, але деякі працівники не отримують достатню користь (винагороду) від цього. Тоді й включають механізм підвищення мінімальної зарплати для компенсації розподілу створеного національного багатства серед найманих працівників.
Проте в урядовому макроекономічному прогнозі чітко зазначено, що зростання продуктивності праці в економіці в наступні 3 роки залишатиметься млявим: 2-4% на рік.
Втручання в динаміку оплати праці, що не обґрунтоване збільшенням продуктивності, як це планує зробити уряд, посилюватиме фундаментальні дисбаланси.
У 2018-2019 роках середній темп зростання реальних заробітних плат становив 11% на рік при зростанні реального ВВП лише на 3% на рік. Приватне споживання збільшувалося в середньому більш як на 10% на рік. Це відбувалося абсолютно органічно, без жодного примусу через гіперактивне збільшення мінімальної зарплати.
Демографічні обмеження (слабке поповнення робочої сили через низьку народжуваність і трудову міграцію) додатково стимулюють природне зростання зарплат в Україні, що не потребує примусового стимулу від держави.
Водночас інвестиції залишаються проблемною зоною для економічного зростання. Інвестиційна компонента ВВП у 2020 році скоротиться найбільше, і наразі нема чітких ознак її відновлення.
При цьому для бізнесу різке підвищення мінімальної зарплати є шоком. За умов обмеженої виручки та проблем внаслідок кризи компаніям доведеться обирати, яким чином забезпечити вимушене збільшення оплати праці низькооплачуваних працівників: шляхом підвищення цін, скорочення робочих місць чи відмови від інвестицій.
У кризовий 2020р приватні компанії відкладали свої капітальні інвестиції. Проте перспектива підвищення мінімальної зарплати темпом, який більш ніж удвічі перевищує очікувану динаміку номінального ВВП, означатиме, що бізнесу знову доведеться переглядати бізнес-плани, у тому числі скорочуючи інвестиційні проєкти.
Стимулювати приватне споживання замість інвестицій – неадекватний пріоритет, який обмежуватиме відновлення економіки не тільки у 2021р, а й у наступні роки, через невикористаний мультиплікативний ефект. Це насправді проїдання майбутнього.
Збільшення зарплат, не підтримане відповідним зростанням продуктивності, за інших рівних умов завжди призводить до зростання цін. Шок у вигляді стрімкого збільшення "мінімалки" змусить багато бізнесів перекласти вищі витрати на кінцевого споживача.
Спровоковане збільшенням мінімальної зарплати прискорення інфляції відновить тенденцію збільшення процентних ставок в Україні.
Банки підвищуватимуть ставки, адже їм потрібно буде компенсувати вищу інфляцію вкладникам. Збільшення процентних ставок та інфляції обмежить відновлення кредитування.
Підвищення має й протилежний ефект для кишень інших мільйонів українців (на додаток до "інфляційного податку").
Мінімальна заробітна плата також є індикатором розміру податків, до неї прив'язано багато обов'язкових платежів: від стелі з виплати ЄСВ та податків малих підприємців до податку на нерухомість для всіх громадян.
Таким чином, підвищення мінімальної зарплати збільшить податкове навантаження на підприємства, які задля мінімізації податків офіційно платять працівникам лише "мінімалку", а все інше – "в конверті", стане тягарем для тих, хто дійсно платить "мінімалку", та для ФОП, що сплачують ЄСВ з розрахунку мінімальної зарплати.
Хоча цей аспект виглядає справедливим з точки зору детінізації, ця політика буде проциклічною для всієї економіки, тобто такою, що поглиблює кризу замість її пом'якшення.
Криза найсильніше вдарила по секторах, де частка тіньової зайнятості найвища. Наслідком може стати ще більше безробіття через звільнення в тіньовому секторі та в "білому" бізнесі з низькокваліфікованими робітниками. Вимушене підвищення зарплат також стимулює тінізацію працевлаштування.
Оподаткування тіньової економіки "напалмом" для всієї економіки – не дуже ефективний спосіб досягнення мети.
Державні підприємства, що працюють на тарифній сітці, будуть змушені суттєво збільшити фонд оплати праці. Це може призвести або до збитків, які доведеться компенсувати з бюджету, або, як мінімум, до зниження бюджетних надходжень від податку на прибуток та частини чистого прибутку і дивідендів.
Державні інвестиції теж доведеться скоротити. Через підвищення "мінімалки" буде переглянута оплата праці за тарифною сіткою.
Навіть враховуючи збільшення податкових надходжень, кінцевий підсумок для бюджету буде мінусовим: баланс держбюджету погіршиться на кілька десятків мільярдів гривень.
Ці кошти доведеться забрати з будівництва доріг чи інших інфраструктурних об'єктів, адже роздувати дефіцит далі неможливо, а скорочувати видатки на освіту чи медицину вже нема куди.
У наступні роки ситуація погіршиться, адже за зростанням мінімальної зарплати та цін доведеться індексувати пенсії та інші соціальні виплати, що створить додаткове навантаження на бюджети.
Підвищення мінімальної зарплати темпами, зазначеними в урядовому прогнозі, закладає на наступні роки стимулювання імпорту, проциклічне збільшення податків, зменшення інвестицій, зростання бюджетного дефіциту та інфляції і вартості кредитних ресурсів. Уряд ламатиме економічне відновлення власноруч.
У підсумку підвищення мінімальної зарплати негативно позначиться на таких заявлених пріоритетах президента й уряду.
1. Стимулювання локального виробництва. Через потреби пошуку компромісу із збільшенням податків і витрат на робочу силу та звільненнями чи зменшенням інвестицій або підвищенням цін локальні виробники втратять у конкурентоспроможності.
2. Стійкі державні фінанси. Через збільшення видатків на оплату праці може розширитися бюджетний дефіцит або потрібно буде переглядати плани державних інвестицій. Збалансування бюджету після коронакризи відкладається, що означатиме посилені потреби фінансування, які фінансові ринки оцінюватимуть негативно.
3. Низькі процентні ставки. Збільшення мінімальної зарплати підвищить інфляцію, що призведе до зростання процентних ставок
3. Низькі процентні ставки. Збільшення мінімальної зарплати підвищить інфляцію, що призведе до зростання процентних ставок в економіці, обмежуючи доступ економічних суб'єктів до фінансування включно з вищою вартістю запозичень для уряду.
4. Підтримка МСБ. Від стрімкого збільшення мінімальної зарплати найбільше постраждає малий бізнес, для якого це найбільш чутливо.
Пропозиція збільшити мінімальну зарплату темпом 30% у 2021 році, а потім лише по 7% у 2022 році та 2023 році виглядає як спроба показати "покращення життя вже сьогодні" коштом майбутнього України.
З огляду на зазначене цей "аванс" не є виправданим та несе великі загрози для сталості економічного розвитку у 2021-2023 роках".
✔️Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна:
Я сприймаю підвищення мінімальної зарплати, як спосіб додаткового оподаткування бізнесу. Якщо ми подивимося на попередні роки, тарифна сітка зарплат бюджетників не дуже рухалась. Тобто зарплати піднімали найнижчим категоріям, а спеціалісти вищої категорії, відповідно, не отримували жодного підвищення. Бюджетні видатки від цього не сильно збільшилися.
Але це, очевидно, додасть інфляційного тиску. Це виглядає особливо цікаво в контексті того, що економіка зараз в кризі. Я б сказав, що це такий інструмент підштовхування нас у певну фазу, коли пришвидшується інфляція. Але економіка від цього ніяк не розвивається.
Можливо це інструмент привернення уваги до того, що президент щось там робить, "голосуйте за "зелену партію", можливо якось так.
✔️Павло Кухта, директор з політичних питань Київської школи економіки, колишній виконуючий обов'язки міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства:
Мінімалку можна підвищувати, скажімо, тими самими темпами, якими зростає середня заробітна платня. Але підвищувати її такими швидкими темпами, значно вищими за темпи зростання середньої заробітної платні, призведе до підвищення податків для малого і середнього бізнесу (МСБ).
Чому? Ми розуміємо, що податкові виплати ФОПів прив'язані до мінімальної зарплати. А якщо говорити про найманих працівників, то багато з них якщо не ФОПами оформлені, то просто отримують зарплатню у конвертах. Це податкова мінімізація, але так чи інакше це означає, що є податкове навантаження на МСБ. А у нас зараз криза, яка через карантин в першу чергу вдарила саме по ньому. Тому підвищення податків - це дуже невчасний удар по малому і середньому бізнесу, а саме це буде основним наслідком підвищення мінімалки. Я вважаю, що це невдале та невчасне рішення.
У місцевої влади, напевно, будуть проблеми, бо там дійсно є робітники на мінімалці. І у державних компаній - у тієї ж "Укрпошти", бо там багато працівників на мінімалці.
✔️Борис Кушнірук, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру:
Проблему підвищення мінімалки треба розглядати у кількох площинах.
Є загальний підхід: підвищення зарплат в умовах падіння економіки - це неправильно. Коли зростають зарплати і доходи населення в умовах збільшення продуктивності праці і зростання економіки - це добре. Це додатково стимулює економічне зростання.
А коли це відбувається в умовах падіння економіки і падіння продуктивності праці - то це означає, що ви не створюєте відповідну кількість продукції. Це фундаментальна річ з точки зору розуміння економічних закономірностей.
Є фактичні речі. Цього року ми маємо величезний дефіцит держбюджету (навіть без підвищення мінімалки, що вплине на бюджетників). І його треба якось профінансувати.
Є друга складова. Деякі підприємці платять мінімалку легально, а все інше - у конвертах. Але у маленьких містечках ситуація доволі сумна, тому що там багатьом справді платять мінімальну зарплатню, бо більше заплатити не мають можливості. За таких обставин підвищення мінімалки означає або закриття бізнесу, або тінізацію.
Тому я впевнений, що в умовах падіння економіки цей крок буде стимулювати негативні процеси. З одного боку - збільшення дефіциту держбюджету, з іншого - тінізацію або закриття малого бізнесу. З цієї точки зору це дуже погана історія і нічого доброго вона для економіки не принесе.
