У Зеленського напрочуд швидко відреагували на ситуацію з Білоруссю і диким захопленням спецслужбами Романа Протасевича:
1) Вигнали з фракції Шевченка, який симпатизує Лукашенку і ледь не привітав його у відкриту. Тут слуги взагалі зробили фінт ушами: і типу вигнали – тобто показали світові позицію.
І власне усім своїм (ну чи хто навколо них) – показали, що фронду на позиціях рускава міра – не потерплять. І
це головна гарна новина: популісти вже міцно стають на проукраїнську позицію.
Нічого, ще і ОПЗЖистів у вишиванках побачимо.
2) Зеленський сказав, що з Білорусією «нада шота дєлать» і тут же дав доручення Кабміну шотадєлать. Цим (якби щирим і невимушеним кроком) у ОП показали громадянську мужність правителя і його готовність в інтересах простої людини йти на різкі кроки.
Піпл у цьому місці має аж замружитись і почати ковтати сльози від захоплення президентом.
І тільки особливо мстиві ржуть і нагадують іншим, як два роки тому Найвеличніший включав із себе Лукашенка і ганяв чортів по Борисполю і ще там десь.
3) Кабмін на вимогу президента різко заявив про готовність зібратися і не дозволити літати через Білорусь. Цим увесь склад Кабміну продемонстрував: вірність президенту, підкреслив рішучість (а то після «боротьби» з КОВІД деякі пам’ятливі не вірять в будь яку їх потенцію) і колективну вірність демократії. А то ходять тут по Фейсбуку всякі і сумніваються в демократичності КМУ.
От мене обманути важко. Я не повірю, що нарцис і рускамірєц в душі Зеленський та його Кабмін, наповнений корумпантами і конформістами – здатен на щось у таких випадках від щирого серця.
І справді переживає за Романа. Чи сповідує якісь принципи.
Все понарошку. Але навіть так – це добра справа.
Бо хоч у західну обувку вони перевзулися недавно. Але з кожним таким кроком точка розвороту в сторону диктатури і Москви – все менш можлива.
Я вітаю такі кроки президента. Хоча попереджаю Офіс – нас тут прохаваних багато.
Усіх не розведеш.