Міністр оборони України Олексій Резніков під час візиту до Вашингтона провів зустрічі з очільником Пентагону Ллойдом Остіним, високопосадовцями Білого дому та Держдепу. В інтерв'ю голові Української служби "Голосу Америки" Мирославі Гонгадзе, Резніков розповів про очікування від США, поділився своїми оцінками ймовірності нового нападу Росії а також перспектив членства України в НАТО.
Мирослава Гонгадзе: Це перший ваш візит до Сполучених Штатів в якості міністра оборони. Чого сьогодні Україна очікує від Сполучених Штатів в цій ситуації гарячої кризи з Росією?
Олексій Резніков: Сполучені Штати є стратегічним партнером України, нещодавно під час візиту президента Володимира Зеленського в Сполучені Штати було підписано рамкову угоду про співпрацю. Тому ми очікуємо на реальну підтримку США перед лицем серйозної загрози агресії з боку Російської Федерації.
За 8 років війни ми звикли, коли міжнародна спільнота продовжує висловлювати стурбованість, занепокоєнння. Якщо взяти "вокабуляр" 1939 року коли існувала Ліга Націй і Гітлер почав вже завойовувати країни і почалась так звана “дивна війна”, то спочатку був той самий лексикон.
Здивованість, стурбованість, занепокоєння не працюють. Будівля Кремля має дуже високі та товсті стіни, і вони давно вже не чують занепокоєння, а до певного рівня санкцій виробили імунітет. Вони реагуватимуть лише, якщо ця війна буде дуже дорого коштувати і стане невигідною. Тільки такі рішучі кроки, в тому числі з боку Сполучених Штатів як провідної світової країни, можуть їм це продемонструвати.
Якщо, не дай Боже, проти України буде агресія, постраждає вся Європа, бо стане очевидним, що Європа незахищена.
Ми вдячні, що був візит відповідної посадової особи ЦРУ в Москву, пані Нуланд (Вікторія Нуланд, заступниця держсекретаря США - ред.) була в Москві. Думаю, ці сигнали Кремль отримує. Відкрита політика Вашингтона дає більше впевненості іншим столицям Європейського Союзу.
До речі, на цій посаді моя перша зустріч була з міністром оборони Об'єднаного Королівства, який відвідав Київ, а вже через два дні я полетів до США. І голос Бориса Джонсона ми декілька днів тому почули. Він чітко сказав, що Європі треба обирати: або газ, або Україна. Якщо, не дай Боже, проти України буде агресія, постраждає вся Європа, бо стане очевидним, що Європа незахищена.
МГ: Наскільки солідарними є Європа, США та Британії у своїй підтримці України, готовнсті до захисту?
ОР: Мені б хотілось бачити більше такої солідарності, більше рішучості. Хто точно розуміє всі ризики - це країни Балтії та Польща. Це наші найближчі друзі. Вони так само в свій час були під окупацією Радянського Союзу і я маю надію, що ця хвиля занепокоєння не заради самого занепокоєння, а заради реакції, почне працювати і в Європі.
ОР: Дані розвідок співпадають, а оцінки можуть бути різними. Ми не панікуємо, бо за 8 років цієї війни звикли до загрози. Відповідно, ми сприймаємо це більш спокійно тому що ми просто вже готові, а для них це так стало трохи неочікувано. Вони вважають що дані свідчать про зростання ризиків і я з ними погоджуюсь, бо є ознаки ескалації.
Для нас важливо, що нарешті вони почали бити на сполох публічно і завдяки в тому числі засобам масової інформації, Washington Post, Politico та іншим, це привернуло увагу всього світу.
Навіть в складній ситуації я шукаю позитив. В загрозі я бачу позитив що це привернуло увагу цивілізованого світу і зараз починається реакція, яка дає нам шанс продемонструвати агресору, що ціна цієї агресії для нього буде непомірною.
МГ: Ви сказали про ціну агресії. Що це означає?
ОР: Це втрата людських життів, це втрата економічна Це втрата його [Путіна] оточення доступу до банківських рахунків. Адже практично всі накопичення вони тримають в доларах США. Немає значення в швейцарському банку, в сінгапурському, чи якомусь панамскому - гроші переважно в доларах США а це означає що до них можуть сягнути санкції.
Якщо більшість населення Росії боїться війни, то навіщо їх лідеру іти війною?
Питання - чи хоче звичайний росіянин, замість того щоб смачно їсти, безпечно своїх дітей відправляти до школи - платити за цю агресію. Заради чого? Ну і плюс давайте не забувати що війни - це ще труни в яких поверталсь російські солдати.
Весняне дослідження російського дослідницького центру "Левада-центр", про основні страхи росіян показало, що страх номер один - це страх війни. Другий страх - це страх репресій. От чого бояться росіяни. Якщо більшість населення Росії боїться війни, то навіщо їх лідеру іти війною?
ОР: Не вірю в це. Тому що давайте не забувати ми за 8 років цієї війни ми навчилися захищатись. Наші Збройні сили на високому рівні, особливо Сухопутні війська. Я мав честь з генералом Залужним головнокомандуючим чотири дні провести в ООС, спілкуватись з командирами, солдатами бути в окопах. Там настрій абсолютно бойовий, впевнений в собі, люди вміють захищати країну.
В нас 400 000 чи більше ветеранів, які пройшли через цей фронт і готові стати, якщо не дай Боже, захищати свою землю. Тому такого легкого проходу, як це було 2014 році, не буде вже
Давайте не забувати - в нас 400 000 чи більше ветеранів, які пройшли через цей фронт і готові стати, якщо не дай Боже, захищати свою землю. Тому такого легкого проходу, як це було 2014 році, не буде вже. Сьогодні люди знають що таке пролита кров і як поливати кров ворога теж знають і вміють це робити.
МГ: Днями російський президент Путін назвав головні червоні лінії, які, за його словами, Захід переходить, оскільки буцімто втягує Україну до НАТО. Як ви це сприймаєте?
ОР: Мене давно вже перестала дивувати "пітерська правова школа", тому що говорити про втягування України в НАТО дивно з вуст в принципі юриста, тому що у нас в Конституції це записано. Конституція України -це основний закон. Це не новина. Це скоріше всього пошук аргументів для внутрішньої аудиторії, немов страшний Захід. Їм потрібен ворог, вони розуміють, що налаштовувати росіян проти українців не так вже й просто.
Успішна європейська демократична розвинута Україна - ось що їх лякає. Тому що це дасть приклад і Росії. Уявіть собі, президент Зеленський, який був успішним шоуменом, бізнесменом, стає президентом і в ніч інавгураційну в промові каже: "Люди, подивіться, я зміг і ви зможете". От що їх лякає.
МГ: Які очікування, можливо, плани щодо членства в НАТО?
ОР: На моє переконання, наш вступ до НАТО - це буде політичне рішення, консенсусне членів Альянсу. Не факт, що це відбудеться швидко. Деякі члени Альянсу в 2008 році завадили нам стати членами НАТО разом з грузинами, хоча така можливість була. Деякі члени НАТО продовжують будувати з росіянами певні "північні потоки", використовувати енергетичну зброю не тільки проти України.
Наші герої спецназівці з Кабула вивезли людей. Цього не зробила жодна країна. Ми продемонстрували, що ми це можемо краще ніж будь-хто. Ми перші дали литовцям колючий дріт, коли почалася міграційна криза. Досвід, який мають наші Cухопутні війська, не має жодна армія НАТО.
Нам потрібно членство НАТО не заради членства, а заради можливості отримати почесне місце в цьому Альянсі, щоб ми отримували від цього користь а вони отримали користь від нас.
НАТО - це не військовий союз, а значно ширше. Він стосується демократії, економіки, нових технологій, та інше. От чому нам потрібне не тільки НАТО, а і Євросоюз, інші альянси. Нам треба їхні стандарти не просто вивчати, а запроваджувати в себе, ставати не де-юре членами НАТО, а де-факто.
Наші герої спецназівці з Кабула вивезли людей. Цього не зробила жодна країна. Ми продемонстрували, що ми це можемо краще ніж будь-хто. Ми перші дали литовцям колючий дріт, коли почалася міграційна криза. Досвід, який мають наші сухопутні війська, не має жодна армія НАТО. Це досвіду протистояння потужній армії протягом семи з половиною. Тому вони скоро будуть просити нас увійти в Альянс. Ось мій вам прогноз.
