Мірою падіння довіри до влади, вона має два шляхи.
Перший - той, яким вона іде зараз. Оголошувати опонентів - «сектою», щодня ширити темники ненависті, придумувати версії одну фантастичнішу іншої, як «у всьому винен Порошенко» (віднедавна ще і Байден).
От тільки ненависть до опонентів владні речники (не буду і не хочу кидатись кліше типу «ботоферма») культивують без упину, без огляду на війну. А довіра все падає і падає.
Отже, цей шлях - в нікуди. Але мишки вперті, і кактус продовжують їсти.
Хоча є ж ще і другий шлях.
Так, саме коаліція і уряд єдності.
Щось подібне виникло зі страху у лютому-березні 2022. Але той досвід показав, що таки потрібне оформлення стосунків. Бо як пройшов (завдяки звитязі ЗСУ) переляк - і «мишки» взялися за своє.
Недарма «уряд єдності» за традицією формується у демократичних країнах:
- різні інтереси, сили і уми офіційно всаджуються не просто в один човен, а біля одного керма,
- домовлятись доводиться,
- бо спільна не лише влада, а й відповідальність.
Але у президентському офісі продовжують сподіватися на «фарт Зеленського», на «пропєтляєм», на «хуже не будєт» і «авось крівая вивєзєт».
А що, якщо ні?