У столиці Калмикії Елісті вже кілька днів поспіль проходять мітинги проти призначення виконувачем обов’язків глави міста Дмитра Трапезникова – одного з колишніх ватажків угруповання «ДНР». Учасники протестів не розуміють, чому на чолі столиці їхньої республіки опинилася людина, яка не має ніякого відношення до Калмикії, ніяк не пов’язана з її народом.
У Донецьку Трапезников був правою рукою Олександра Захарченка. Після загибелі Захарченка Трапезников навіть став «виконувачем обов’язків глави ДНР», але програв апаратну боротьбу іншій особі – Денису Пушиліну. В результаті саме Пушилін і став новим «главою ДНР», а Трапезников та інший колишній соратник Захарченка Олександр Тимофеєв змушені були втекти з Донецька до Росії.
Але в Росії Трапезников, як бачимо, не загубився. Новий глава Калмикії Бату Хасіков запропонував призначити його керівником Елісти. Причому це «нестандартне призначення» людини, про яку в Калмикії ніхто ніколи нічого не чув, глава республіки пояснює необхідністю боротися з корупцією та криміналом. І це при тому, що з Донецька Трапезников і Тимофеєв евакуювалися саме через побоювання бути притягнутими до відповідальності за корупцію та інші зловживання.
«Сплячу агентуру» створюють задовго до спецоперацій
Учасники протестів в Елісті не сумніваються, що призначення Трапезникова – це не особиста ініціатива Хасікова, а пряма рекомендація з Москви. Сперечаються тільки, яке з впливових угруповань «кураторів» Донбасу просунуло свою людину в Елісту. Але справа, звичайно ж, не в угрупованнях.
Випадкова людина, яка просто завдяки «соціальному ліфту» стала одним із керівників угруповання «ДНР», ніколи б не пробралася в керівництво столиці російської республіки. Трапезников, судячи з усього, ніколи і не був випадковою людиною. Таку «сплячу агентуру» створюють задовго до проведення спеціальних операцій в недружніх країнах. А потім агентура активується – і начебто випадкові люди стають «народними губернаторами», «главами республік», «народними мерами».
Якщо ж одні агенти не знаходять спільної мови з іншими, їм знаходять не менш відповідальну роботу. Так в Радянському Союзі особливо довірених осіб переводили з однієї союзної республіки до іншої – для нагляду за місцевим керівництвом. І, як бачимо, нічого не змінилося.
Ще один важливий доказ
Історія Трапезникова – ще один важливий доказ того, що Кремль давно і наполегливо готувався до спеціальної операції з окупації Криму і східних областей України. Знаходив і вербував потрібних людей – таких, як Трапезников. Оживляв пропагандистської міфи – на взірець історії про самодостатність більшовицької Донецько-Криворізької республіки, про яку стали активно говорити в роки правління Віктора Януковича. Активно працював з українськими журналістами, які розповідали глядачам і читачам про «особливий характер Донбасу» і небезпеку «українського націоналізму».
До речі, багато хто з людей, які для цього використовувалися, після 2014 року виявилися в Росії і прекрасно себе почувають в цій країні. Тому що в Україні ці люди були на роботі. А в Росії вони – вдома. І навіть можуть розраховувати на продовження політичної кар’єри – як у випадку з Дмитром Трапезниковим.
