Вже думала нічого не викладати, але ж Кривий Ріг вночі атакували, є втрати... Тому напишу. Після страшного обстрілу Одеси, після дня жалоби за загиблими у неділю, я зайшла в одеський магазин в цьому бомбезному кол'є від Олена Яблунька, за що їй вдячна, цьом!
І тут почалося.... Спочатку всіх покупців вштиріла моя прикраса, але вони мужньо трималися, допоки я не почала розмовляти з продавчинею. Українською! Я з української не переходжу на чунгачангівську ніколи, хоча і не вимагаю від пересічних мешканців Одеси відповідати мені мовою. Не бачу сенсу, бережу нерви. Але не була готова після таких жахливих обстрілів до звинувачень на мою адресу:
- приехали к нам в Одессу, так ведите себя как гость, не навязывайте нам свою Украину!
- вот из-за таких как вы и война началась!
- ага, одесситка она, щасс, бандеровка из Галичины!
- продавец, выведите эту провокаторшу из магазина, мы пришли спокойно покупки делать, а вот это недоразумение (було інше слово) нам мешает!
Їх було багато. Натовп мене цькував за мову і Тризуб. Згадала чомусь як чунгачанги катували за Тризуб. Хотіла викликати поліцію. І тут згадала як до мене на початку війни вже приїзжали поліціанти, які розмовляли чунгачангівською, і одразу прийняли бік чунгачангівської сепарки! Пару тижнів тому бачила того поліціянта Галяса, який мені погрожував, працює і досі, хоча одеська Нацполіція обіцяла мені його звільнити. Я навіть зателефонувала пані Гордієвський, це речниця обласної поліції, але вона щось промямліла, на кшталт "я не в курсі, нічого не знаю". І от який сенс викликати поліціянтів? Аж ніякого. Ми незахищені. Зовсім. Якщо полковник СБУ Роман Червінський зараз перебуває за гратами, про який наш захист може йти мова? Навіть наші акаунти видаляють з ФБ, оминаючи сторінки білопольтних та позітивних блогерів. Нас хочуть налякати? А чим? Так я було вже не буде! Ніколи. І на ліхтарях "порохоботів" ніхто не буде вішати. Пусті погрози? Чи я щось провтикала?
Ще Сенека казав до Луцілія: "Більше того, що нас лякає, ніж того, що стримує страх, і ми частіше стурбовані уявою про щось, ніж дійсною річчю". Нас даремно лякають? Може й так. Але вчора я дуже довго приходила до тями. І це зовсім не страх, це розуміння своєї беззахистності. Одеса майже єдиний обласний центр в Україні, де не розірвали аренду з чунгачангівською церквою. Облрада не вважає це за потрібне. А як на мене - чунгачангівська церква в нашому тилу зараз - це як заміновані Каховська ГЕС і ЗАЄС разом! І ця міна може підірвати державу навіть не зважаючи на Перемогу над ворогом. Оце жах!
Що з цим робити й гадки не маю... Кривий Ріг, мої співчуття, 6 загиблих, 25 поранених, йдуть пошуки людей під завалами...
