Довго чекав, щоб влада сама до цього додумалася, але, бачу, що ніяк.
Або не годні, або не хочуть.
У часи Кучми і Януковича поляки виходили з пропозиціями українській стороні зняти всі обмеження на автомобільні вантажні перевезення. Ми тоді відмовили, бо основний трафік йшов на Росію і ми не хотіли польської конкуренції.
Поляки, у відповідь, сконцентрувалися на ринку ЄС, де стали одним із ключових гравців, польські бази фур є навіть в Португалії. І тепер Варшава не хоче допустити конкуренції з українцями, хоча на цьому етапі це більше уявна, аніж реальна загроза.
Водночас, ця проблема має і політичний вимір. Діючий польський уряд не хоче псувати стосунки зі своїми асоціаціями автоперевізників, особливо після програшу на виборах. Можливо, розраховує на їхню електоральну підтримку, як і фермерів, у подальшому.
Великою помилкою з нашого боку було розглядати цю проблему як другорядну і обмежитися роллю профільного заступника міністра у переговорах з поляками. Лише днями відбулися другі переговори на рівні міністрів, під час яких польська сторона начебто повідомила про певні зрушення, хоча, насправді, світло з червоного не стало навіть жовтим, не кажучи про зелене.
Позитивна позавчорашня заява Президента України, що найближчим часом політичне рішення буде знайдене, явно з натяком на майбутній уряд Туска, є зайво оптимістичною.
По перше, від цього не стало краще покинутим напризволяще українським водіям у холодних кабінах тижнями, а український бізнес вже рахує збитки сотнями мільйонів доларів.
По друге, Туск буде польським премʼєр-міністром, а не українським, і вирішення цієї проблеми буде компромісним, а не прямолінійним на користь України.
По третє, Туск добре памʼятає 2020 рік, як організували в Україні на прохання Дуди справу проти Славоміра Новака з єдиною метою - завдати удару по партії Туска.
Тому, дружба між Польщею і Україною буде, а от з нинішнім українським керівництвом - дуже сумніваюся. Хіба Петро Порошенко якось зарадить.
Що треба було зробити?
Перевести це питання з рівня другорядного на першочергове і невідкладне.
Провести непублічні переговори з Вашингтоном з проханням вплинути на наших сусідів і спільно вирішити усі логістичні проблеми, а це не лише автоперевезення.
США активно інвестують в українську логістику, їхній інтерес тут очевидний. На фоні затримок з бюджетним фінансуванням і військовими поставками, не виключаю, адміністрація Байдена була б готова посприяти у вирішенні такого «дрібного» питання, яке загрожує серйозними наслідками в усіх сферах.
Тим більше, що в чинної польської влади вже горить земля під ногами і Туск налаштований рішуче розслідувати, чим вони займалися в Польщі останні 8 років. Тому, йдучи на зустріч Вашингтону, окремі майбутні фігуранти можуть полегшити собі життя у майбутньому.
І чинний Президент України цього разу міг би зробити неоціненну послугу вже Туску, вибивши підтримку з боку автоасоціацій його конкурента.
І Москва би схопила чергового облизня зі створення перешкод нашій євроінтеграції чужими руками.
Думай-те!
