Помилкою було думати, що фанерний маршал - міністр оборони Мордору Сєргєй Шойгу літав до столиці КНДР винятково за снарядами: схоже, московити та «червоні» корейці домовилися спільно дратувати світ своєю неадекватністю. Поясню, про що йдеться…
Московити, аж з кирзових чобіт вискакують, так намагаються збільшити кількість конфліктних зон на планеті. Ось зараз від їх «уваги» колотить Нігер, перед тим - Судан. Тепер ще одним генератором конфліктів стане і Північна Корея.
Не встиг Шойгу забратися геть з Пхеньяну, як голова держради КНДР Кім Чен Ин дав “важливі вказівки” щодо “нарощування потенціалу для серійного виробництва нових боєприпасів”.
Через день-другий він озвучив і мету такого «нарощування», наказавши генералам ретельно готуватись до війни, модернізувати військові арсенали й розпочати навчання.
Ну і щоб геть зовсім переконати світ у власних намірах, червоний диктатор перетасував генералітет. Найгучнішою стала ротація начальника генштабу: Пак Су Іля замінено на Рі Йонг Гіля. І справа не у грі слів: Рі вже двічі очолював генштаб і доклався до успіху ядерної програми.
Варто згадати, що протягом літа Пхеньян посилював свою войовничу риторику, погрожуючи збивати чужинські літаки-розвідники та відповісти на візит американської ударної субмарини до Південної Кореї… вперше за 40 років. У липні КНДР випробувала міжконтинентальну балістичну ракету Хвасонг-18, потенційно здатну вразити материкову частину США.
Китай зовсім не в захваті від військових забав Кіма, які часто дисонують з геополітикою Сі. Династія Кімів сидить на підсосі в КНР, але вдячність - не їхня чеснота. І якщо випадає нагода гризнути руку-годівницю, вони це роблять…
Пхеньян влаштовував ракетні пуски та ядерні випробування у дуже незручні для Пекіну моменти, чим зазвичай викликав роздратування Піднебесної. Але - сильно тішив Москву.
До речі, Кім почав вдавати із себе комуністичного Рембо саме після зустрічі представника Китаю у справах Євразії Лі Хуея із радником з нацбезпеки президента США Джейком Салліваном в Джедді щодо української Формули миру…
Дружба КНДР та РФ тримається не лише на обопільному комплексі молодшого брата, а й на спільному розвиткові військових програм. Наприклад, північнокорейські хакери щонайменше пів року паслися в мережах підмосковного “НПО Машиностроения”. Це підприємство, серед іншого, є розробником протикорабельних ракет сімейств "Базальт-Вулкан" та "Граніт-Онікс-Брамос-Циркон", а також протикорабельних комплексів наземного базування "Бастіон/Редут". Інфо про роботу хакерів розкопали західні журналісти, і саме проникнення навряд чи відбулося без санкції російських спецслужб: за фактом скандалу кремль ніякого шуму не здійняв.
Посилення напруги на Корейському півострові цілком вкладається в російську геостратегічну парадигму творення криз у больових точках планети. Ця парадигма ґрунтується на тому ж принципі, що й DDOS-атаки: закидати глобальну безпекову систему такою кількістю викликів, на яку вона вже не встигатиме реагувати - і таки поступиться Україною.
У попередніх раундах були війна в Сирії, криза біженців у Європі, втручання у вибори в низці провідних демократій, енергетичний шантаж, потім шантаж - харчовий та радіаційний. Тепер розвивається криза в декількох країнах Африки, яка може вилитись у велику африканську війну.
У перспективі витівка Пхеньяну може спонукати Південну Корею до відмови від контрактів на постачання зброї Польщі й тим самим відтягне посилення східноєвропейського флангу НАТО. США будуть змушені зміцнити свою військову присутність на півдні Корейського півострова та Японії, - у рамках союзницьких зобов’язань. Що, своєю чергою, обмежить можливості постачань озброєнь Україні.
Загалом, виглядає як план.