1 грудня зазвичай активізуються прихильники перенесення Дня незалежності України саме на цей день. Мовляв, це "настояща" народна незалежність, а не ота - елітна, серпнева.
Сезонне обострєніє. Як правило, це ті ж самі люди, що навесні пропонують перевернути прапор, а влітку - переписати гімн... Хто зна - нашо... Шоб було...
Ці люди забувають, що ще навесні 1991-го той самий народ завзято проголосував за збереження "оновленого СССР"
Я таким пропоную передивитися сповнений драматизму документальний фільм Олександра Зінченка про ті великі дні.
24 серпня 1991 року був можливо, єдиний день, коли можна було проголосувати за незалежність. І то є велике диво господнє, що тій Народній Раді, Павличку, Філенку, Яворівському, Левку Лук'яненку, Зайцю і тд, вдалося проштовхнути, продавити, протягти те рішення через паралізовану комунобільшість. Більше б такого шансу не було.
А 1-го грудня народ підтвердив те рішення на референдумі, за що йому честь і хвала...
Зрештою можна й двічі відзначати День незалежності... Чи нам звикати?
Один після Спаса, другий - перед Різдвом... Перед першим!!!... Не перепутайте, б...!