Трамп у своєму бажанні глибоко вникнути у проблему України офіційно запросив всі розвідданні у нинішньої адміністрації Білого дома. І такі матеріали йому були надані. Сьогодні.
Мало того, новообраний президент щодня робить 2-3 телефонних дзвінка лідерам інших держав і питає їх думку щодо шляхів можливого закінчення цієї війни.
І не тільки керівникам впливових держав, але й тим, які продовжують підтримувати відносини з росією. Наприклад, на днях мав таку розмову з лідером Казахстану. Ось що розповів про це сам Касим-Жомарт Токаев:
«У телефонній розмові Дональд Трамп поцікавився нашою думкою щодо призупинення військових дій в Україні. Для мене це не нова тема. Тому що в 2024 році мене про це запитували багато глав держав і міжнародних організацій. Складається особлива ситуація: росія непереможна з військової точки зору (спірне питання - балансовий комплімент в сторону ерефії), а Україна за допомогою своїх союзників на Заході прагне не здатися та не програти у цій війні (наразі виглядає саме так). Тому я сказав, що ця проблема особливо складна, і її рішення залежить не тільки від волі керівників двох воюючих країн, а й самого Трампа, як лідера світових держав.
Здавалось би, банальні слова, але ні... Я з певною повагою ставлюсь до Токаєва - достатньо згадати ті два рази, коли він публічно "опустив" путіна. Наприклад, два тижні тому кремлівський покидьок, перебуваючи у Казахстані, заявив на спільній прес-конференції, що, мовляв, у цій країні усі розмовляють російською і багатозначно подивився на Токаєва. Останній вухом не повів і у відповідь демонстративно почав говорити казахською. Було дуже дотепно спостерігати, як всякі там пєскови та лаврови, перебуваючи у шоці від такого ляпасу, почали метушливо надівати навушники.
Так от, той же Токаєв, знаходячись у великій залежності від росії та Китаю, ніколи політично не виступить проти путіна. Але з цієї відповіді стало зрозуміло, що вирішення т.зв. "українського питання" навіть він очікує саме від Трампа (а не путіна) і не допускає капітуляції України. І відкритим текстом: американський президент, а не путін чи Сі - лідер світових держав. Досить смілива заява, як для учасника ШОС та ОДКБ.
Це просто приклад, але я схиляюсь до стриманого оптимізму, коли бачу глибоке занурення Трампа у проблему. Бо такий підхід йому абсолютно не притаманний. І якщо він запросив стільки матеріалів і стільки різнопланових думок з цього приводу, є надія, що його "план" не спиратиметься на просте рішення, а саме - вдягнути на себе мантію "миротворця" за рахунок тиску на більш слабку ланку цього процесу - Україну.
Подивимось... Поки що я пишу виключно про підхід, який мене дещо обнадіює, а не про те, що Трамп вирішив грати на українському полі.
Періодично намагатимусь давати максимально об`єктивний аналіз з цього приводу. Попри те, що залишаюсь ідейним прихильником демократів. Всіх обійняв.
P.S. Головне, щоб Маск менше мозок Трампу виносив.)