У нас вільний доступ до світової і власної історії, ми ж не на Росії, а тому мене особисто дивують деякі відмазки:
"Я не вірив, що росіяни почнуть обстрілювати ракетами мирні міста. Бо це очевидно протирічило їхній меті."
(Нехай цей чиновник залишиться неназваним, бо уособлює своїми словами багатьох тих, хто сьогодні при владі).
"Я не вірив".
Ну ок. Поїхали:
1. 1992-1993, Придністров'я. Самі росіяни вказують на майже 500 загиблих, з них 5 дітей, поранених більше 1200 людей, зруйновані 1280 будинків, з них 60 - повністю. Повністю - це ми зараз бачимо, як. І це ж я відкрила російські дані, які зазвичай применшені. В ході окупації росіянами Придністров'я були й мінометні обстріли, і снайпери, й мінування вулиць, й літаки випускали авіабомби...
2. 1992-1993. Російські літаки бомблять цивільні об'єкти на території Грузії. А російські військові кораблі обстрілювали Сухумі.
3. 1994-1996, Перша Чеченська.
За даними Союзу солдатських мамочок Росії в цей період в битві з чеченцями загинуло 14000 російських військових (офіційно вказують лише 5000). Цікаво, що вони загинули в тяжких боях з усіма ознаками кривавої війни (не від діареї ж) - а тому бомбили, руйнували та вбивали.
4. 1999-2009. Друга Чеченська. Теж не менше 14000 загиблих росіян (офіційно 7300).
5. 2008, війна Росії в Грузії. Російськи літаки нанесли більше 100 ударів по містах Грузії.
Доречі, я в Харкові з подібними речами вже знайома. Це поки не переживеш особисто, - не зрозумієш весь суцільний жах події. Але ж я не чиновник, не військова, не депутат, не той, хто повинен приймати рішення, - не той, кому, взагалі-то, НЕ ДОЗВОЛЕНО ВІРИТИ ЧИ НЕ ВІРИТИ. Тут мусять бути прийняті рішення, які базуються на знаннях, подіях, що вже ставалися в минулому, та доповідях розвідок.
Як виглядають руйнування від російських авібомб, які трощать будинок з 9 поверху по підвал, наскрізь, - будь ласка, велкам ту Харків. Але це ми, цивільні, можемо дивуватися - а владу повинен був навчити хоча би приклад Грузії.
6. 2015-2022, Сирія.
Тут вже не відвернешся, чи не так? Вже війна і у нас, і в Сирії, де росіяни розгулялися на повну. І сирійські лікарні, і діти, про яких Лавров казав, що це постановочне шоу, і їх спеціально присипали пилом.
В цей час НАШІ вже гинули.
НАШІ вже билися, як леви. Без Байдена, без Бориса Джонсона. Без Шольца. Без Дуди. Без Стінгерів, Леопардів, ленд-лізу. Билися під "шумок" гучних вечірок на більшій частині України, плескіт відпочиваючих на морях. Під галас на телебаченні - тому не так, тому не сяк. Це ж сучасна історія. Ну чому ми маємо пояснювати базові речі нашим сьогоднішнім "лідерам"?
На фото - місто Горі, Грузія.
