Ці країни активно використовують нашу війну, щоб досягнути своїх , перш за все, внутрішньо політичних цілей.
І Ердоган і Сі - це звичайні диктатори накшталт Путіна, Лукашенка або Кім Чен Іна, руки яких в крові дісідентів , і які дуже шкодять розвитку своіх країн і власному народу.
Туреччина цього року втричі збільшила імпорт в Росію , ця країна перетворилися на перевалку контрабандних поставок підсанкційних товарів в рф.
Те ж виробництво ракет, які падають на нашу інфраструктуру, продовжується завдяки таким «добрим» друзям України як Китай і Туреччина.
Соучастний світ має чіткий поділ на країни демократії Европейсько- Північноамериканського зразка і диктатури різних типів від Орбана до Уго Чавеса і ім подібним.
До країн де панують диктатори належать наступні: Угорщина, Білорусь, Росія, Китай, Туреччина, Азербайджан, Туркменістан , Таджикистан Північна Корея, Іран, Венесуела, Куба та кілька відсталих країн Африки.
Вищеперелічені країни мають дуже подібну державну ідеологію , яка базується на силовому примусі , обмані і пропаганді.
Добавити туди можна також декілька близькосхідних монархій на кшталт Саудівської Аравіі чи ОАЕ.
Це диктаторське кубло ніколи не зрозуміє причин і цілей одвічної боротьби України проти імперського поневолення.
Всі диктатори - це екзестанційні вороги нашої країни.
Це треба розуміти, навіть якщо наші інтереси тимчасово співпадають.
Також український народ має бути дуже обережним і стерегтися легких рішень після нашої перемоги.
Буде існувати вірогідність відходу від демократії заради благих цілей - чи то швидкої відбудови, чи як вдячність військовим , чи як помста певним частинам суспільства за колабораціонізм.
І тоді наші теперішні жертви стануть марними.
Бо сьогодні ми б‘ємося з Росією як уособленням тих страшних і ганебних якостей, які так полюбляють різнокольорові диктатури…