За бортом українського корабля знов неспокійно - штормить. Розглянемо деякі події, які можуть впливати на нашу країну у найближчому майбутньому.
➡️ Все почалось з того, що адміністрація Байдена докорінно змінила пріоритети. Основних їх тепер два. Один з них – Китай, інший – боротьба демократії проти автократії. Це узагальнений термін, який включає в себе прагнення обмежити вплив таких країн, як Росія, Іран, КНДР та деяких інших.
➡️ Ви вже чули про те, США, Великобританія і Австралія створили військово-політичний союз для стримування Пекіна - AUUKUS. У рамках нових домовленостей британці та американці передадуть Австралії технології створення ядерних підводних човнів. Канберра тут же розірвала багатомільярдний контракт з Францією на поставку звичайних підводних човнів (за умовами угоди французька Naval Group повинна була поставити Австралії 12 субмарин на загальну суму майже в 56 млрд євро), що дуже обурило французів.
➡️ Чому Байден відверто пішов у цьому питанні проти Франції, а заодно і Німеччини? Якщо відверто, то вони йому остогидли своїм м`яким ставленням до Пекіну та Москви. Наступним кроком стане приєднання до альянсу Японії та Індії, а потім Індонезії з Філіппінами, що замкне кільце навколо Китаю та РФ. Такими кроками Вашингтон вбиває двох зайців, принагідно відриваючи ці країни від тісних контактів з Росією.
➡️ По суті, це шантаж Франції та Німеччини. Ці країни не хочуть свариться ні зі Штатами, ні з Китаєм, але всидіти на двох стільцях не вийде - рано чи пізно доведеться робити вибір. А щоб вибір був правильним, Вашингтон застосовує перевірену тактику кнута та пряника. Наразі прийшла черга кнута.
➡️ Водночас, це опосередкований сигнал Києву про те ж саме. Бо треба розуміти, що в рамках створення глобального антикитайського альянсу американці активізують зусилля щодо недопущення зміцнення союзу РФ та КНР. Шантажувати Вашингтон на зустрічному курсі небезпечно - не та вагова категорія. Як кажуть, що дозволено Юпітеру - не дозволено бику. Перекладаю для зелених: бикувати собі дорожче вийде.
➡️ Чи не чекати тепер зближення "скривджених" французів з Росією? Відповім. У Франції все прекрасно - особливо, природа Париж та кухня. Але не зовнішня політика, де вони іноді уявляють себе самозакоханим пупом Землі. Так, французи можуть зробити декілька реверансів на користь Кремля, але вони добре розуміють, що стратегічне зближення з Москвою їм нічого суттєвого, окрім головного болю, не принесе. Мало того, на місці Китаю можуть опинитись вже вони. Водночас, це недвозначний сигнал наступникам Меркель і Макрону про те, що необхідно зробити цивілізаційний вибір вже зараз.
➡️ Як ці події можуть позначитись на Україні? У короткостроковій перспективі ніяк, проте вони повинні стати уроком для влади Зеленського, яка своїм Броуновським рухом у зовнішній політиці відвертає все більше партнерів.
➡️ Вашингтон наявно показав, хто у домі хазяїн, одним своїм рішенням змінивши геополітичний розклад у світі. США чітко дають зрозуміти: ви або з нами проти Китаю і РФ, або ви проти нас з відповідними наслідками. І хоча Пекін для Вашингтона більш сильний виклик, аніж Москва, про Росію Білий дім також не забуває. Але всьому своя черга.
