Він, разом з іншими міжнародними експертами, обирав нам голову САП, його викидували з конкурсу на голову НАБУ, Автомайдан робив відео про те, що його бояться в Офісі, ЦПК (зверніть увагу, це важливо, ЦПК!) казав, що він головний ворог Татарова та визнаний антикорупціонер.
Загалом то він відомий борець з хабарями в OECD, голова робочої групи. Справді топові регалії.
Вчора він розкритикував українське громадянське суспільство і просто катком проїхався по Центру Протидії Корупції, який він звинуватив в фактичному тиску на керівництво антикорупційних органів. Робило це ЦПК, за словами Коса, щоб отримати від керівників антикорорганів «готовність розголошувати – зокрема одній громадській організації – навіть суворо секретну інформацію». А загалом робив все це ЦПК «для власної реклами та так званої "адвокації"». Так званої і лапки навколо адвокації, щоб ви розуміли, це так в оригіналі.
Ну і там бонусом звинуватив ЦПК в просування своїх кандидатів(«поганих» за словами Коса) до керівництва антикорупційних органів. А сам рівень компетентності поточного керівництва НАБУ та САП, він «визначив би як сумнівний або навіть корумпований». Нагадаю, що голову САП Клименко Кос обирав сам. І там прям нормально боровся.
Але всю статтю кряду Драго Кос боровся з якимось «громадським суспільством» в цілому, і лише в самому кінці відкрив завісу таємниці, заявив, що це «початок кінця справжньої боротьби з корупцією в Україні» і вперше назвав ЦПК в статті прямо.
Що я можу про це все сказати.
Звісно там ЦПК зараз пояснить, що Драго Кос раніше був норм, і конкурси були зашибісь, а тепер він продався Татарову, Офісу, Углаві, чи ще комусь. А може просто відморозяться, і таке теж бувало.
Але колонка Драго Коса, скажу вам, дійсно дуже дивна.
Образ першого заступника голови НАБУ Гізо Углави в цій колонці такий, що в мене монітор заміроточив. «Є путін - є росія», в смислі «є Гізо Углава - є НАБУ». Рілі? Це перші перетасування в НАБУ? Не перші. Всі колись уходять. І чому звільнення Гізо повинно стати трагедією? Не зрозуміло, а у статті Драго це просто постулює.
Через те що Драго Кос до самого кінця НЕ НАЗИВАЄ ЦПК ПРЯМО, у всьому тексті все громадянське суспільство в Україні прирівнюється до ЦПК. Тобто всі громадські організації - це ЦПК (очевидно, як все НАБУ – це Углава), всі активісти - то Шабунін та його друзі. Воно прям в тексті в нього є, коли в одному реченні він критикує громадянське суспільство разом, а в наступному, продовжуючи думку, вже якусь конкретну громадську організацію. Рівень експертизи вогонь, ну от я не Шабунін і навряд чи ми друзі, далі що? Ну і давайте будемо чесними. Певний вплив ЦПК на НАБУ завжди був. Нагадаю вам війну НАБУ проти САП та Холодницького, і яку сторону там займало ЦПК. Це було вже, не треба нам тут про кінець світу розповідати.
В мене, наприклад, по результатах медійної кампанії на підтримку Углави (про яку Кос чомусь не написав) і через спроби відводу голови Дисциплінарної Комісії (представника РГК), якраз склалося враження, що Углава був готовий до тиску на будь-кого будь-яким способом. І тиснув.
Але є запитання навіть більш важливі, які породжує ця колонка.
Перед нами шановний експерт, антикорупціонер, представник міжнародних антикорупційних організацій на конкурсах, які обирали топових державних службовців в царині антикорупції.
Незалежно чи правда то в чому він звинувачує ЦПК чи ні, виникає питання, а чому ми читаємо про все це тільки зараз? Ну реально.
Я прям цитату приведу.
«Це бажання отримати інформацію, особливо секретну, стало настільки важливим для ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА, що воно стало залученим до процесу відбору останнього директора НАБУ. Воно активно ПІДТРИМУВАЛО КАНДИДАТА, якого вважало "дружнім", повністю ігноруючи його вкрай суперечливе бачення майбутнього розвитку НАБУ.
Його обрання в поєднанні з черговим "дружнім" призначенням на посаду голови НАЗК означало б, що керівні посади в НАЗК, НАБУ та САП опинились би в КИШЕНІ ОДНОГО ЗГУРТОВАНОГО КОЛА ДРУЗІВ. Це природно призвело б до відсутності суттєвих стримувань і противаг і ДАЛО Б ЇМ ПОВНИЙ КОНТРОЛЬ НАД ПРОЦЕДУРАМИ ТА ВНУТРІШНЬОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ЦИХ ОРГАНІВ.
На щастя, план не спрацював: їхній КАНДИДАТ НА ПОСАДУ ДИРЕКТОРА НАБУ БУВ НАСТІЛЬКИ ПОГАНИМ, що не мав жодних шансів на перемогу, а обраний ГРОМАДСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ кандидат на посаду голови НАЗК знявся через помилки, допущені під час його попереднього перебування на посаді.»
Все це одна цитата, я нічого всередині не викидував, тільки капсом виділив. Знов за рибу гроші, то громадянське суспільство, то громадська організація. Я от громадянське суспільство, але до «кола друзів» Шабуніна не входжу і до конкурсу на голову НАБУ залучений не був. Як і 98% громадянського суспільства України. Але питання в іншому. Тобто член конкурсу ЗНАВ, що є якісь люди, які ДОЛУЧЕНІ до процесу конкурсу, мають власних кандидатів, яких просувають? І не просто так по знайомству просувають, а з метою отримувати інформацію, доступ до якої вони не повинні мати, і щоб з тіні керувати правоохоронними органами або ЦОВВ зі спецстатусом.
А Драго Кос взагалі в курсі, як називаються такі речі в будь-якій країні? Це загалом-то заколот, спроба захоплення влади і узурпації. Якщо все так як він описує, ТО ЧОМУ МИ ПРО ЦЕ ДІЗНАЄМОСЯ ТІЛЬКИ ЗАРАЗ? Але то таке. Може тільки розібрався, і вирішив написати, а раніше не розумів.
Чому ми це читаємо в колонці на УП? Описана Косом влада ЦПК не залежить від громадян України, ні Шабунін, ні Дарка Каленюк ніяких виборів не вигравали. Ви ж, шановний Драго Кос, представник міжнародних організацій, які спонсорують в Україні боротьбу з корупцією. Якщо, як ви кажете, голова НАБУ та голова САП потрапили під вплив (тобто не є незалежними) «певних представників громадськості», то навіщо ви це в Україні пояснюєте?
От нам Драго Кос каже:
«Який парадокс – саме в той момент, коли країні потрібно було максимально ефективно боротися з корупцією, враховуючи найбільші за всю історію витрати міжнародної допомоги, ЦІ ЗУСИЛЛЯ БУДУТЬ ЗРУЙНОВАНІ САМЕ ТИМИ ЛЮДЬМИ, ЯКІ НАЙГОЛОСНІШЕ Б’ЮТЬ СЕБЕ В ГРУДИ ПРО ТЕ, ЯКІ ВОНИ ЧЕСНІ!».
Якщо все громадське суспільство відсторонено від впливу, а всім заправляє громадська організація, яку ви спочатку навіть не називаєте прямо, то сталася здається якась монополізація. Але вона сталася НЕ В УКРАЇНІ, в нас тут всі критикують всіх, і Шабуніна критикують побільше багатьох. В нас монополії нема, колонка цікава, але тут про це все пишуть вже давно. І пишуть люди поряд з якими стояти соромно.
Вочевидь писати треба не нам, а тим самим міжнародним організаціям представником яких ви були в конкурсних комісіях. І їм повідомляти про відомі вам факти просування когось і всякого такого. Ну і «так звану адвокацію» ЦПК робить також для міжнародних організацій. Їм і повідомляйте, що адвокація, на вашу думку, виходить так звана і у лапках. Але про це у колонці нема і пари з вуст.
Тому я колонку сприймаю саме як внутрішньоукраїнську історію, мета якої зміна якихось трендів в нашій країні. А не спроба поміняти реально те, що Косу здається не подобається. Пишу так дипломатично, бо є якась повага до людини. Можна було і жорсткіше написати.
Загалом висновок такий. Як і казав раніше, залучення міжнародних експертів гарна ідея, але не панацея. Бо представники міжнародних організацій, які не глибоко в українських процесах, в результаті можуть стати і мабуть стають заручниками боротьби груп всередині України. При чому ані контурів цих груп, ані суті боротьби міжнародні експерти не розуміють.
І це погано.