Колективне мислення - це сформульована групою осіб загальноприйнята думка з якогось питання. Воно часто може не базуватися на реальних висновках та конфліктувати з логікою подій. Група вимушена перебувати в зоні отого колективного мислення, щоб зменшити прірву розбіжності.
«Якщо група втягується в такі стратегії ухвалення рішень, пошуки консенсусу стають настільки важливими, що члени групи відмовляються добровільно від будь-яких сумнівів і можливостей подивитись на завдання новим оригінальним поглядом. Фактично групове мислення – це наслідок таких відносин в команді однодумців, коли найбільше цінується спокій і злагода всередині цієї групи, зокрема, з метою заспокоєння лідера.
Щоб «тепла ванна» для лідера справді була теплою, його оточенню треба максимально узгоджувати свої дії, викорінювати критику, витісняти іншу думку. В результаті, в колективі іде пошук не ефективних ідей, а тих, які не будуть викликати суперечок і дискусій всередині, а отже не будуть засмучувати лідера», - пише українська Wiki.
Сьогодні Time устами Саймона Шустера розповідає, що верховний головнокомандувач України - невиправний оптиміст, і ніхто начебто не може йому розповісти, що ситуація з війною трагічна.
Менш як рік тому, коли Білий Дім готував Україну до контрнаступу, збирав по світу бронетехніку, танки, літаки, — тоді Саймон Шустер писав про верховного головнокомандувача України як лідера вільного світу та політика року.
А до війни, нагадують мені колеги, Саймон писав пасквілі про «Азов» та шукав нацистів в Україні.
Стаття в Time написана для підживлення впевненості т.зв. колективного мислення США, але нам важлива для розуміння нових настроїв в американській політиці. TIME пише не тільки, і не стільки про верховного головнокомандувача України, стільки — про всіх нас, просто закладаються різні меседжі, - для влади, і для громадян.
