«ТИША ПЕРЕД БУРЕЮ» - Олег Пономар

«ТИША ПЕРЕД БУРЕЮ» - Олег Пономар

Нінель Руднєва: "Дякую, завжди з задоволенням читаю ваш аналіз того що відбувається в Штатах та у Світі... На мою думку було б ще більше користі аби в такому ж режимі ви давали свій аналіз та прогноз того, що в нас вдома в Україні відбувається..."

Що ж. З задоволенням відповім своєму активному читачеві.

УКРАЇНА — РЕФОРМИ І ВИБОРИ

Я дуже багато пишу про Україну. І мої постійні читачі знають, що я завжди тримаю руку на пульсі подій в Україні. Ось, наприклад, моє велике інтерв'ю місяць тому

Зараз в Україні політична тиша перед бурею — до осені. Тому зараз головна увага — подіям у США. Реформи в Україні трохи сповільнились, бо це передвиборчий рік і популізм у всіх просто зашкалює. Дуже погано, коли в країні, якій треба провести швидкі ліберальні ринкові реформи (так як це зробили свого часу Польща, Литва, Латвія, Естонія), посаду прем'єр-міністра обіймає не технократ, а особа з політичними амбіціями. Це дуже гальмує реформи, буксує програма МВФ, бо немає ні ринкових цін на газ, ні приватизації, ні відкриття ринку землі, тощо. Але в Україні фігура прем'єр-міністра є політичним компромісом, і за таких умов про прем'єра-технократа можна лише мріяти...

Що було доброго та важливого протягом першої половини 2018 року? Чотири закони: про приватизацію (хоча самої приватизації досі немає), про запуск анти-корупційного суду, про національну безпеку, і про валюту. Ось такий ККД (коефіцієнт корисної дії) нашого парламенту...

Що буде? і що важливо? Буде дуже гаряча осінь-2018. А далі найголовніше — не програти вибори зручному для Путіна кандидатові на весняних президентських виборах-2019

США — ТРАМП І РАШАҐЕЙТ

Я почав писати про Рашаґейт з березня 2017 року (ще за два місіця до призначення Роберта Мюллера на посаду). Мене дуже критикували (до саміту в Гельсінкі) за те, що я так багато пишу про Дональда Трампа. Ви собі просто не уявляєте, скільки всього я наслухався за цей рік — ти зациклився на Трампі, в тебе це особисте, ти змучився, тощо. Але в такі моменти я завжди питаю себе: ти на сто відсотків віриш у те, що пишеш? ти на сто відсотків є впевненим, що це важливо? І я собі відповідаю: Так. абсолютно! тоді просто йди вперед і роби те, що вважаєш важливим і потрібним, не звертай ні на кого уваги.

Так, я вірю і знаю, що Трамп і Рашаґейт сьогодні — найважливіше у світі. Бо Трамп — це світове зло, яке впливає на всі процеси на планеті. І на Україну та все, що довкола неї, — теж дуже впливає, бо Трамп вкрав вибори завдяки Московії. І за це Трамп має Московії віддячитись. А що для Московії зараз найважливіше? Правильно — Україна та її (вже) незалежність від Московії.

Лише в понеділок, 16 липня, після саміту в Гельсінкі, всім нарешті стало зрозумілим, чому я так багато пишу про Трампа, і ніхто не знає краще про Рашаґейт. Знову почала зростати кількість читачів, знову телефон червоніє від дзвінків ЗМІ, охочих отримати коментар чи інтерв'ю...

*


До речі, цей пост дуже мотивує. Йди вперед, якщо віриш і впевнений. Буде важко, але інакше й не буває. Дякую, Нінель, за питання, яке й спонукало написати цей пост.

Олег Пономар