Рівно рік тому ми зустрічали Різдво Христове з дивовижною новиною – Вселенський Патріарх підписав Томос Помісній Православній церкві в Україні. Сталося те що силився зробити гетьман Мазепа. Те, що не вдалося гетьманові Павлу Скоропадському і президенту Віктору Ющенку. Україна здобула власну Помісну церкву, ту яка не є філією московської РПЦ і яка визнана Вселенським Патріархом. Православну церкву про яку ніхто не має права казати, що вона не благодатна, або що її ієрархи – «попи в погонах ФСБ».
І от, дивлячись сьогодні на рік назад, я розумію, наскільки сильно нам пощастило тоді. Ми – встигли. Команда президента Порошенка зробила неймовірну роботу – і встигла отримати Томос та оформити Православну церкву в Україні за всіма правилами. Затягнися тоді справа на кілька місяців, і зараз ніякої помісної Православної церкви в Україні ми б не мали. Категорично.
До ПЦУ ставитися можна як завгодно, але вона – реальність. Її уже не ліквідуєш простим розчерком пера. Протягом року ПЦУ визнали Еладська православна церква і Олександрійський патріархат – але все це інерція дій команди Порошенка, робота депутатів ЄвроСолідарності і самого митрополита Єпіфанія. За рік до ПЦУ перейшли біля 600 парафій, але більшість з них зробили це за президента Порошенка.
Наразі команда президента Зеленського для зміцнення української помісної церкви не робить нічогісінько. Закон про право громадян обирати собі релігійну конфесію – не діє. Закон про перейменування філії безтомосної російської РПЦ, так званої «УПЦ-МП» - не виконується. На посаду відповідального у Мінкульті за етнорелігійну політику проштовхують креатуру так званої «УПЦ-МП». Заступник голови ОПУ Трофімов під час візиту на Буковину втрутився в церковну суперечку, явно відстоюючи бажалки так званої «УПЦ-МП».
Команда Зеленського чітко дотримується тези: «Неважливо яка церква, якщо вона освітлена та заасфальтована». Влада не зміцнює українську церкву – вона замирюється з церквою Кремля. «Томос на хліб не намажеш», - як заявила наближена до влади, відома пропагандистка. Підміняти світоглядне потребами шлунковими і статевими – стиль команди Зеленського.
Нам крупно ощастило ріку тому. Тоді ми мали в керівництві країни державників. Ім’я президента Порошенка не даремно уже залишиться в історії навіки – воно записане в Томосі Вселенського Патріарха. Якби не Порошенко і його команда – не було б у нас зараз ніякої помісної церкви. Подекуди – самі священики не дали б їй відбутися – ми вже побачили що чудив протягом цього року владика Філарет.
Нам пощастило. Ми маємо помісну українську православну церкву. Тепер час її відстояти, не дати її розвалити ударами зовні і з середини. Довести що ми гідні своєї церкви. Своєї держави.
