От тепер я точно можу сказати, Зеленському – хана. Це вже не відвернути і не відмолити. Якби Зеленський займався політикою трошки довше ніж від за пару місяців до президентських виборів (цей термін – також дискусійний) він точно знав би, що такого – робити не можна ні за яких умов. Але… Назад уже не повернеш.
Зеленський уклав коаліцію з Юлією Тимошенко. Так, офіційно «Батьківщина» до «служок» не приєдналася. Натомість – вона з ними проголосувала бюджет! А це – те саме що не одружуватися офіційно, але ростити дитину. Юридично сім’є нема, а по факту – є. Якщо Юлія Володимирівна голосує разом з вами…
Чому я вважаю що таке об’єднання – вирок? Ну дивіться самі.
Першим політиком, який на свою голову уклав коаліцію з Юлією Володимирівною був Пал-Іванич Лазаренко. Я розумію, що для нинішнього читача назва партії «Громада» це щось на кшталт канцелярії гетьмана Розумовського, але колись ця партія була головною опозицією президенту Кучмі, а керували нею Пал-Іванич і Юлія Тимошенко на двох. Чим це все закінчилося? Для Пал-Іванича особисто – американською буцегарнею, для партії «Громада» - розколом. Власне так і почалася «Батьківщина». Пал-Іванич тоді голосив: «В куртизанок, які дбають лише про власне задоволення, причому не по любові, а за гроші, безчесно відібрані у народу, майбутнього немає!» Сильно помилився. Епоха Юлії Володимирівни тоді тільки починалася.
Наступним хто на свою голову уклав коаліцію з Юлією Тимошенко був президент Леонід Кучма – власне за його підтримку Тимошенко стала віце-прем’єром по ПЕК. Результат – Юлію Тимошенко йому довелося садити, а сам Кучма здобув Помаранчевий Майдан.
В коаліцію з тоді ще кандидатом у президенти Віктором Ющенком Юлія Володимирівна рвалася сама – навіть обіцяла в штабі Ющенка прати білизну. Білизну, щоправда вона не прала, натомість гучно попіарилася зі сцени Помаранчевого Майдану, в той час як регіони куратором яких вона була показали результат більш ніж скромний. Сама Юлія Володимирівна з тої коаліції зірвала джекпот – їй списали борги та штрафи на суму 7,5 мільярдів грн. ($3,6 мільярди) та закрили всі кримінальні справи по корупції. Віктору Ющенко пощастило менше – вже за 1,5 роки він отримав дуже болісний розкол коаліції і війну з прем’єром Тимошенко до кінця своєї каденції.
Навіть політсила Петра Порошенка свого часу гризла лікті за коаліцію з Юлією Тимошенко. Ще навіть коли БЮТ перебував у коаліції з БПП, Юлія Тимошенко критикувала Петра Олексійовича не добираючи слів. Коли ж вона вийшла з коаліції – тут багнище в бік Порошенка потекло рікою. Прибічники «ЄвроСолідарності» часто нагадують шанувальникам ЗЕ про потоки брехні проти Петра Порошенка, які лунали в часи його президентства. Але не зле буде нагадати, що Зеленський як політична фігура з’явився лише за півроку до виборів – а доти, грунт на якому Зеленський зміг виграти вибори, підготувала саме Юлія Володимирівна.
Віщую заперечення, мовляв у «Слуги народу» і «Батьківщини» лише ситуативний союз. Відповім – історія знає і такі випадки. Ситуативні союзи з «Батьківщиною» мала наприклад «Партія Регіонів» Януковича. Вони спільно голосували проти постанов президента Ющенка. Чим завершилася політична кар’єра Януковича – краще не згадувати.
«А «Удар»?» - запитаєте ви. Справді ж, партія «Удар» теж була у коаліції з Блоком Юлії Тимошенко – і нічого. От щойно непоганий результат по Києву показала. Відповім так – у той період коли «Удар» був у коаліції з БЮТ, самої Юлії Тимошенко в ВР не було. Вона – сиділа. Коаліцію «Удар» укладав з другою людиною в БЮТ – з Турчиновим. З «Кривавим пастором». Повернення Тимошенко як раз призвело до розколу в БЮТ – з’явилися сучасна «Батьківщина» і «Народний фронт», частина якого зараз співпрацює з «ЄвроСолідарністю».
От і питаю я тепер – куди той преЗЕдент лізе? Невже не зрозуміло – де Юлія Тимошенко там пороблено! Але – вже не виправиш.
