Переважна більшість усіх державних підприємств, які перебувають у сфері управління Мінагрополітики України – економічний баласт та суспільний атавізм. За роки Незалежності переконливо доведено, що держава не стала ефективним менеджером цих активів. З різних причин. Як суб’єктивних (корупція та кумівство), так і об’єктивних – через зарегульованість і слабшу економічну мобільність, порівняно з приватним бізнесом. Утримання на державному балансі тисяч неефективних ДП суперечить усім законам сучасного менеджменту.
Чотири місяці тому у Мінагрополітики не знали точної кількості підпорядкованих ДП.Ще чотири місяці тому, коли моя команда прийняла справи у Мінагрополітики України, у відомстві не могли навіть назвати точну кількість підпорядкованих ДП. Різні департаменти називали різні цифри: від 400 до 700 підприємств. Пояснювали це тим, що усі дані знищили під час двох змін влад у Міністерстві 2014 року.
Важко повірити, але із майже сотнею ДП Міністерство взагалі втратило зв'язок. Їх директори настільки вгніздилися в місцевий корупційний ландшафт, що перестали реагувати на контрольні запити відомства. А в Міністерстві навіть не намагалися відновити цю комунікацію.
З перших днів роботи ми почали жорстко відновлювати контроль в управлінні підпорядкованими підприємствами. За перші 100 днів перевірили діяльність усіх підприємств та установ зі сфери управління. Їх, як виявилося, загалом 571, разом із освітніми закладами, переданими Міносвіти.
Результати перевірки були прогнозованими. Прибуткових підприємств практично немає. Формально мали певний прибуток лише 20%. Але для підприємств, які мають на балансі тисячі га землі, цей прибуток – на рівні доходів ларька біля метро «Шулявка».
Більшість підприємств галузі давно вилучені з реальної економіки. Це – економічний зашморг на шиї держави, який заважає галузі вільно дихати. Більш промовистими є їхні економічні показники. Загальний дохід від реалізації продукції аграрними ДП у 2014 р. порівняно з 2013-м, скоротився на 11,6%, до 3,9 млрд грн. Валовий прибуток знизився на 18,7%, до 1,1 млрд грн. Чистий фінансовий результат: -493 млн. грн. (в 2013 р. +48 млн грн прибутку).
Ми спрямували до правоохоронних органів більше 100 звернень. Звільнили 38 керівників…
Не треба бути досвідченим економістом, аби усвідомити очевидний висновок: від державних активів практично нічого не залишилося. Там роками продавали керівні посади і цим довели підприємства до руїни.
У даний час, окрім загальної перевірки, ми залучили міжнародні аудиторські компанії до поглибленої фінансової діагностики 30 ключових підприємств (ПАТ "ДПЗКУ", ДП «Укрспирт», ПАТ «Аграрний фонд» тощо).
Це підприємства іншого рівня. Вони мають усі підстави бути успішними, але з року в рік демонструють збитки. Рівень корупції там часом зашкалює. Саме цим я пояснюю факт відмови деяких керівників допустити на підприємства міжнародних аудиторів. Вони бояться незалежної перевірки. Розуміють, що «нагосподарювали» не на одну кримінальну справу. Тому іде сильний опір і боротьба. Ми здійснюємо внутрішній аудит. Вирішуємо кадрові питання. Витягаємо з лікарняних директорів, які заховалися від перевірок.
Державні підприємства – розплідник корупції. Лише за 100 днів виявлено зловживань на понад 9 млрд гривень. Наймасштабніші оборудки відбувалися на ПАТ «ДПЗКУ», ПАТ «Аграрний фонд», ДСБУ «Аграрний фонд», ДП «Укрспирт», НАК «Украгролізинг».
Ми спрямували до правоохоронних органів більше 100 звернень. Звільнили 38 керівників, які завдали держави збитків. Багатьох відсторонили. Деякі з них у бігах… Очікуємо на вагоме слово компетентних органів.
Наразі єдиний вихід з ситуації – тотальна системна приватизація. Це – єдина можливість повернути ці державні активи до конкурентного ринку.
Я ініціював роздержавлення 254 підприємств. З них 101 приватизуємо через розпаювання. Більше 10 тисяч членів трудових колективів отримають земельні та майнові паї. Ми плануємо реорганізувати й інші 158 підприємств. Натомість залишити не більше 10. Далі і їх чекає приватизація.
Водночас на шляху приватизації маємо чимало перешкод. Необхідно терміново вирішити проблему роздержавлення підприємств, які не підлягають приватизації. У сфері Мінагрополітики таких 177. Чимало із них у стані руїн. Скажімо, ДП «Первомайський державний науково-інженерний центр з проблем ресурсозбереження та енергозбереження» у с. Мигія. У чому полягає стратегічна цінність цих руїн для держави…
На жаль, випускники Гарварду не поспішають працювати в Укрспирті.
Я днями зустрічався з депутатами профільного парламентського комітету, де ми обговорили ключові проблеми галузі. Насамперед треба підняти законодавчий шлагбаум, який закриває шлях приватизації.
Ми наполягаємо на якнайшвидшому скасуванні усіх абсурдних обмежень. Відповідний документ потребує термінового внесення на розгляд ВРУ.
Я бачу прозору кадрову політику ключовим запобіжником від корупції. Ми оголосили конкурси у 68 державних підприємствах. Перші уже відбулися.
Скасування конкурсу в ДП «Укрспирт» пояснюється, зокрема, низьким рівнем претендентів. Нас не задовольняє кількість і якість фахівців, що претендували на посаду директора. Але маємо визнати, що наразі випускники Гарварду не поспішають працювати у таких підприємствах. До того ж, боротьба кланів за контроль над Укрспиртом створила навколо конкурсу суспільний резонанс. Компетентна комісія здійснює розслідування. Все стане на свої місця.
У будь-якому випадку приватизація залишається одним із ключових трендів діяльності Міністерства. Впевнений, ми зможемо перезавантажити ці державні активи, надати їм можливість на успішну конкурентну діяльність. А їх суспільними дивідендами стануть нові робочі місця, інноваційні проекти та гідні соціальні стандарти для працівників.
