Перший шок минув, й світ починає звикати до див великої політики. Стає доброю традицією: Путіна ледь не щодня шлють на хер – почав Зе, продовжив Джонсон. Й ось вже «Лідери Гренландії висловили готовність обговорювати з Трампом питання приєднання до США, - The New York Post.» Це тільки початок: Трамп-джуніор лише блейзери на острів завіз, а гренландці вже на все готові. А росії в такому разі слід готуватися ставити хрест на ідеї повноцінного Великого північного шляху. Й вологі мрії про «внутрішній Північний льодовитий океан» теж можна залишити в кремлівському смітнику. А якщо Трамп домовиться з Канадою, то до Гренландії буде один день на оленях.
Гадаєте з Панамою буде інакше? Якщо туди навідається ще якийсь трампівський родич, то чухати потилицю доведеться вже не в москві, а в Пекіні. Після чого можна забути про китайський вплив на Карибах. Й чого тоді будуть варті чималі китайські інвестиції в регіон? Над витівками Трампа вже ніхто не посміхається, а дехто сумує.
Але чомусь здається, що Трамп нічого не купуватиме й не приєднуватиме. Просто саме зараз ми спостерігаємо процес підготовки до зустрічі Трамп-путін, згоду на яку дали обидві сторони. Сказано ж: «Війну в Україні завершувати» - значить завершувати. Й тоді у росіян з'явиться шанс зберегти величезні інвестиції, вгачені у свою Північ, а китайцям – у Панаму й околиці. Правда є про що поторгуватися? Цікаво: Путін полетить терміново до Пекіну чи вистачить телефонограми з вказівкам дядька Сі?.. Чи путін чекатиме, коли згідно сталого прізвиська, його обкладе хєрами й Трамп?
До чого ж безжальна ця велика політика!
