З чревовєщателем. Ілон Маск у своєму «Х» принизливо поглумився над Трюдо, який сказав про відсутність будь-яких шансів на Канаду, як частини США: «Дівчинко, ти більше не губернатор Канади, тож неважливо, що ти кажеш».
Протягом місяця технологічний геній атакує локомотиви союзників: Німеччину і Великобританію. Шольца він обізвав «великим дурнем», президента Штайнмайера «тираном», а премʼєра Британії Кіра Стармера «співучасником зґвалтування Британії». Макрон 6 січня звинуватив його у спробах «створити реакційну коаліцію в Європі». Через пряме втручання у внутрішню політику і виборчу демократію європейців.
Аномальність поведінки майбутнього президента США, відсутність навіть не усталеної, а прийнятної логіки для дій і висловлювань лідера Америки, неадекватність і критично небезпечний популізм емоцій погрожують важким хаосом і темною непередбачуваністю після 20 січня.
Гірше. Войовничість Дональда Трампа, його агресивний і ескалаційний тон загрозливо зближують його з Путіним – імперський стиль впливу на глобальну політику, територіальні претензії й розширення силою, прямолінійний культ особистості та втрата раціональності.
Україні не варто було чекати підтримки. Її місце біля Гренландії, Канади, Панами, Мексики й, вже незабаром, Гондурасу, де розташована найдальша американська авіаційна база, яку можуть закрити у відповідь на примусову депортацію «латинос».
По-перше, Трамп не висловив співчуття українцям і підтримав, досить сильно, Путіна. Він «розуміє» почуття Путіна відносно членства України в НАТО. У відповідь на питання журналіста. Звинувативши у всьому Джо Байдена: «В значному проблема полягає в тому, що Росія за багато років до цього, як Путін сказав, що НАТО не повинно бути в Україні, про це говорилося, як би це само собою розуміється. Це було, начебто викарбувано в камені».
Раптом Байден мовив: «Ні, вони повинні мати можливість приєднатися до НАТО. А отже, Росія буде мати когось прямо в себе на порозі, і я можу зрозуміти їх почуття з цього приводу».
Маніпуляція і брехня. Байден не обіцяв членство в Україні, але говорив про перспективу у віддаленому майбутньому.
Місце в Альянсі пропонував однопартієць Трампа – Джорж Буш-молодший у 2005 і 2008 роках. Але здався Меркель і Путіну.
Друге. Трамп дуже хоче зустрітися з Путіним десь після інавгурації. Видно, що він боїться публічно натискувати на цю тему через підозру, що Путін його якимось чином контролює.
У всіх питаннях з цього приводу він так зажував слова, що журналісти не змогли розшифрувати його змісту. Ясно тільки одне, що «він хоче розмови» із визнаним воєнним злочинцем (conversation) і сподівається, що в нього є 6 місяців, а може й набагато раніше, ніж 6 місяців.
Reuters написало, що Трамп говорив про перемирʼя. Але він знову вдався до малозрозумілої вимови, тому журналісти не змогли розшифрувати транскрипт цієї частини.
При цьому CNN, за словами Трампа, оцінює, що війна в Україні може загостритись, значно ускладнитись і привести до подальшої ескалації: «Ця війна може загостритись і стати набагато гірше, аніж нині».
Трамп відвів собі час на її завершення «від 3 до 6 місяців».
Третє. Байден спровокував війну. Його заяви. Саме Байден, за Трампом, порушив основи системи безпеки Європи.
Це частина виглядає ще більш небезпечною. Саме Байден після каденції Трампа зміцнив, по суті, реформував, Північноатлантичний блок, перетворивши його у потужну воєнну організацію, яка швидко набирала силу.
Трамп свідомо ставить практично невиконувані умови для більшості європейських країн-членів НАТО, для того, щоб спробувати вивести США з нього.
Путін, Сі, Іран з Ином, ІДІЛ, Аль-Каїда і таліби аплодують стоячи. Заточеність президента Зеленського на Трампі й безальтернативна ставка на його проукраїнську непередбачуваність може виявитись невиправданою. По суті майбутньому президенту безпричинно передається право приймати рішення від імені України, ігноруючи й інтереси, історію і право на територіальну організацію своєї держави.
