Скажу вам, добродії мої, прямо, як воно є: тут немає ніяких «точок зору», «потреб розібратися» та «неоднозначних ситуацій».
Тут навпаки, є чіткий, визначений Кремлем курс на:
(і) визнання Революції гідності державним переворотом і незаконним захопленням влади,
(іі) визнання злочином будь-яких дій з опору російській агресії в 2014-2018,
(ііі) оголошення злочинцями всіх, хто був причетним до опору України російській агресії,
(iv) зачистка українського національного та культурного простору.
Всі без виключення дії портновської мафії вкладаються в цю логіку, і всі вчинки російських посіпак та маркери поточних процесів свідчать про однозначні наміри ці прагнення реалізувати. Базовим дороговказом на цьому шляху, чітким індикатором російського впливу є «одеський слід». Саме події в Одесі 2 травня 2014 є базовою тезою мобілізаційної пропаганди «новоросії», пропагандистським тараном, за допомогою якого Кремль намагається вплинути на міжнародну політику, фундаментом, на якому вони будують свої «звинувачення». Будучи переважно зосереджені на внутрішньому, «олігархічно-барижному» наративі, ми не побачили, як за п’ять років росіяни побудували на «одеському міфі» розгалужену пропагандистську ідеологію, міцно вписану в культ «побєдобєсія», що вони вважають його непереборним інструментом впливу. Щойно ви бачите згадки про «одеський злочин», «одеську хатинь» тощо, знайте – ви маєте справу з провідником системної кремлівської політики – невід’ємною частиною війни, яка не зупинялася не на мить (якщо хтось забув).
Отже, «відкривши справу» проти Парубія «за фактом створення та координування громадських озброєних угрупувань з метою вчинення масових заворушень 02.05.2014 на території міста Одеси», наш противник зробив черговий крок на шляху нашого знищення.
Треба зупиняти це разом.
Юрій Костюченко