Справа не в тому, що реформи не йдуть. Справа в тому, що верхам не зрозуміло, що таке взагалі реформи.
Знаєте, як визначити: ця реформа справжня чи уявна?
Це коли… про нашу реформу із захопленням раптом напишуть на перших шпальтах у Західній пресі, і для телебачення там це стане головною резонансною новиною.
Приклади я наводитиму з галузі освіти. Тому що у всіх є діти, і прирікати їх на майбутню безнадію у нас вже не всі хочуть.
Приклад 1. Ось варто Австралії заявити, що вони починають навчати програмуванню та інформатиці дітей з 5 років, та ще замість... історії та географії, як усі обомліли. І насамперед CNN.
Навищо? Як так??? А ось так. Вони вважають, що, по-перше... не треба протистояти природі, коли малюки самі тягнуться до планшетів і миттєво їх освоюють завдяки закладеним критеріям юзабіліті та корисності.
А на питання, чим завинили історія з географією, вони кажуть, що освоївши всі принади гаджетів, діти набагато системніші і мотивованіші Гуглят!
І починають набагато цікавіше цікавитися тією самою історією та географією, порівняно з тим, чого може їх навчити вчителька з указкою, що показує де знаходиться Саргасове море.
Причину такої рішучої реформи вони пояснюють тим, що Австралія, яка зараз і так знаходиться у верхніх рядках світового рейтингу за рівнем ВВП та якістю життя населення, хоче зберегти це лідерство і через 20 років.
Ось вони – молодці, бо не розводять антимонії, а діють рішуче та реформуються на перемогу через 20 років.
Приклад 2. Варто було Японії заявити, що вони різко зменшують набір на гуманітарні спеціальності до вишів на користь технічних, як усі обомліли. Як так??? А куди подіти синтоїзм і буддизм? А ось як.
Вони перестали вірити у давніх богів і повірили богу Маркетингу – начальнику попиту та пропозиції.
І якщо там виникло перевиробництво одних товарів та недовиробництво інших, то роль уряду – вчасно вловити тенденцію та відрегулювати цей процес реформою. А не бути байдужим. Вони теж дивляться на 20 років. І ошпарили світові ЗМІ цією новиною. Замінили демагогію на індустріальний прорив.
Тепер головний урок у них – "Майбутнє".
Приклад 3. А ось Силіконова Долина приголомшила світ прямо протилежною звісткою. Там, навпаки, тотально скорочують технарів, оскільки підвищений попит на гуманітаріїв.
Причини такі: технарів і так повно, а ось свіжих смислових ідей не вистачає. І вони роблять різкий свідомий розворот.
Причому реформа швидка і без демагогії з прицілом на 20 років.
Приклад 4. Несподівано весь світ оминули вражаючі передруки з британської газети Independent, що Фінляндія цурається шкільних уроків і переходить на тематичні інтегровані Кейси. Що тут почалося!
Як це без хімії-фізики-математики? А як же системність класичного фундаменту знань, його логіка та досвід професорів та академіків? А ось так.
По-перше, діти вже не в змозі освоювати класику в колишньому темпі, тому що швидкості мозкової діяльності та реакцій зараз на порядок вищі. Нейросети зовсім інші! По-друге, у дітей все сильніше розвивається квантове та асоціативне мислення, яке в 21 столітті стає перевагою, а не недоліком.
Тож фіни молодці. Вони вчасно розпізнали світовий тренд і провели величезну реформу, та ще й з особливою помпою, ставши найкращими у світі.
Приклад 5. А ось і Китай окреслив свій незвичайний прорив зовсім в іншому місці. Вони організували дитячий садок на …. 60000 місць. Шістдесят тисяч місць! Дитячий садок!!! І він – найкращий у країні! Там ідеально продумана логістика, креативність, технологічність, якість та результат.
І не треба думати, що вони це зробили лише від надлишку населення та безвиході. Я там був: рівень модерну, комунікацій, крутості – це 21 століття.
І одразу вони потрапили на перші смуги світових медіа. Ось і є реформа освіти.
Всі ці приклади – це не Потьомкінські села для замилювання очей! А справжні прориви на інший рівень Сенсу Системи
Освіти, де проглядаються зовсім інші якості людського капіталу, які мають вирощуватись тепер у школах та вишах. Це i єРеформи з Великої літери, як зміна смислів в умовах глобального освітнього маркетингу.
Просто реформи – це, коли ти дієш на випередження всього світу.
А інакше їх і починати не варто.
